Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна ДокументиЗвернення Волинської ради Церков до Сейму Республіки Польща, Верховної Ради України, Інститутів національної пам’яті Польщі та України з нагоди 73-ї річниці Волинської трагедії
Документи

Звернення Волинської ради Церков до Сейму Республіки Польща, Верховної Ради України, Інститутів національної пам’яті Польщі та України з нагоди 73-ї річниці Волинської трагедії

Упродовж року ми, українці і поляки – теперішні мешканці Волині, відзначаємо чимало пам’ятних дат, святкуємо річниці визначних подій, якими вчимося гордитися самі і вчимо молодші покоління. Так само як людська природа здатна не тільки до піднесених чеснот і героїчних вчинків, але й до найбільш ганебних злочинів, – наша історія складається також і з тих подій, про які згадувати можна лише з болем, жалем і соромом. Як християни ми знаємо і розуміємо, що гріх у першу чергу є образою Бога, якої припускаємося, переступаючи Його закони і відкидаючи Його любов. «Тобі, Тобі єдиному згрішив я, і зло на очах Твоїх учинив я», – сокрушається Давид у покутному псалмі (Пс 51:6). Водночас наслідки нашої зради неодмінно завдають шкоди нам самим і нашим ближнім. Так було завжди і так є тепер, особливо на тлі воєн, які призводять до притуплення відчуття справедливості та пробуджують ниці інстинкти.

Друга світова війна, безумовно, була часом панування зла, але навіть у цей час темряви чимало людей довели свою вірність Божим заповідям любові. Багато було також і тих, хто пізніше розкаявся за заподіяне зло і намагався всіляко відшкодувати, загладити провину. Бог – Суддя справедливий, Який бачить усі помисли людського серця. Ми – післявоєнні покоління, які не брали участі в тих подіях і не були їх свідками, – можемо лише з пошаною схилитися над тим безмежним горем, яке спало на плечі наших батьків. Ми можемо і повинні перепрошувати насамперед Господа Бога за те велике зло, яке людськими руками коїлося і коїться по всьому світу. Ми просимо прощення у Бога за те, що наша земля просякла кров’ю невинних. Нехай Він змилосердиться над нами всіма і вкаже нам дорогу до життя, гідного Божих дітей.

Пам’ятаючи про події вже понад 70-літньої давності, які розгорталися на теренах Волині та Східної Галичини, ми з сумом схиляємо голови, вшановуючи кожну жертву того розгулу беззаконня і людиноненависництва з обох сторін. Нехай ця трагедія додасть нам розуму і волі, щоб ніколи більше не допустити подібного. Проникнуті цим духом, ми вирішили розпочати пошук стихійних захоронень для подальшого перепоховання з християнським похороном по всіх західних теренах України, де б могли бути поховання невинно убієнних з того періоду. Наш християнський обов’язок – віддати шану всім загиблим мешканцям цих земель, котрі не мали гідного поховання. Адже нічого так не об’єднує людей, як данина пам’яті померлим, а особливо трагічно трагічно загиблим, яких ми не ділимо за їх національністю чи релігійною приналежністю.Спільний заклик до Милосердного Бога та добрі християнські вчинки завжди об´єднували вірних різних конфесій, різних національностей. Вже кілька років поспіль на відомих нам місцях мучеництва відбуваються молебні та звершуються поминальні Богослужіння, в яких беруть участь християни різних конфесій. Ці заходи зустрічають не лише розуміння, а й усіляку підтримку та повагу до них зі сторони місцевої влади та населення. І це та надія,з якою ми маємо дивитись у майбутнє, тому що ця дорога веде нас довзаємного прощення та оживлює нашу віру.

Також ми закликаємо всіх політиків і законотворців Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України, керівництва Інститутів національної пам’яті обох країн, а також представників місцевих влад, працівників мас-медіа і діячів культури з великою відповідальністю та повагою ставитися до вивчення, висвітлення й оцінювання нашого спільного минулого, не шукати ворогів і взаємозвинувачень. Нехай майбутнє обох наших народів будується на правді, хоч би якою важкою вона була, та на твердій волі подолання стереотипів і уникнення давніх помилок. Нехай наші прийдешні покоління зростають у християнській любові та беруть приклад із тих своїх предків, які життя рятували, а не нищили, які не руйнували рідний край, а всіляко сприяли його зміцненню і процвітанню.

Тож шукаймо взаємного прощення та примирення. Бог нам простив багато, тож і ми прощаймо один одного (Мт 6:14-15).

Нехай вміння простити один одного стане фундаментом кращого майбутнього, добросусідства та українсько-польської дружби.

5 липня 2016 р.
Архів документів
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери