Слава Ісусу Христу! Улюблені браття і сестри!
Я маю унікальну можливість сьогодні звернутися до вас із благословенням, закликом на достойне проведення постових днів.
Піст – це стримання: стримання не лише від певної їжі, й не лише від поганих вчинків, а стримання у швидкому земному бігу. Тому що дуже біжимо і дуже часто «не встигаємо» й тратим по життєвій дорозі друзів, знайомих, спілкування один з одним. Відсутність спілкування породжує і пересуди, і непорозуміння, і сварки. Через відсутність спілкування з ближніми перестаємо спілкуватися з Самим Живим Богом. Ми ісповідуєм нашу віру лише в обрядах, у требовиконаннях і в цьому покладаєм сутність нашого великого християнського життя. Господь наш Ісус Христос говорить: «Милості хочу, а не жертви» (Мф. 12:7; Ос. 6:6). «Милості» – це означає «зустрічі один з одним, співчутливості, порозуміння, любові, прощення і, кінець кінцем, примирення».
Найбільше я би бажав, щоби в ці дні ми знайшли час примиритися один з одним, поспілкуватися вживу один з одним, відчути емоції один одного, побачити обличчя один одного. Подивитися, як міняється світ навколо нас, і розуміти, що ближній – це той, якого ти любиш, якого ти прощаєш, про якого ти готовий турбуватися, про якого ти готовий пам’ятати.
Сьогоднішні випробування, на жаль, проявили і не кращі риси християнського характеру. Замість співчутливості до того, хто захворів, ми могли ближнього закидати бруківкою. Це той недобрий вчинок, який свідчить, якими можемо бути. Тому сьогодні потрібно бути співчутливими до тих, хто хворіє, потрібно берегти своє здоров’я, щоб не заразити інших. Заразити – не лише хворобою коронавірусу, а заразити поганими діями, заразити ненавистю, завистю, злобою. Сьогодні потрібно, навпаки, поширювати між собою любов, терпіння, співчуття. Це ті чесноти, які з людини, власне, роблять людину, виражають її як людину і дають можливість жити нам у мирі, однодумності, згоді й, воістину, люблячи один одного, розуміти, що таке любити Бога.
Я бажаю, щоб ви працювали над почуттям, яке називається «любов». Щоб ви розуміли, що таке любов – до природи, до Батьківщини, до батьків, до ближніх, до Бога. Народжуйте ось це почуття – почуття любові. І починайте з примирення й покаяння. Тож милосердний Господь хай благословить нас у цей особливий час, який Він попустив, щоб ми ще раз поглиблено подумали про життя своє. Благословив нам Господь цей час використати максимально для нашого блага. Починайте любити себе – будете любити ближнього і будете знати, як треба любити Бога і Йому догоджати.
Милосердний Господь хай благословить усіх вас на ревнісні постові подвиги!
