26 лютого – благовірного князя Костянтина Острозького
Цього дня вшановуємо пам'ять князя Василія-Костянтина Острозького, а парафія в селищі Олика Цуманського районного деканату має престольний празник.
Василій-Костянтин Острозький (1524–1608 рр.) – захисник українських земель від полонізації й окатоличення, відстоював розбудову православ’я. Його коштом з 1570 р. на Волині почала діяти Острозька академія – осередок освіти і духовності.
Благовірний князь був фундатором багатьох храмів і монастирів. Зокрема, заснував чоловічі обителі в Черничах під Луцьком і Любартові (1604), жіночий монастир під Дубном (1592), відновив Спаський монастир у Дубні й розширив монастирі у Дермані, Дорогобужі й Степані. У його володіннях діяло близько двадцяти православних обителей. Князь також виділяв кошти на монастирі поза своїми володіннями, наприклад, Архістратига Михаїла та Святого Кирила у Києві, Святого Онуфрія у Львові, а також на Києво-Печерську лавру, де поховані його батько та прадід. Окрім того, князь у своїх маєтках будував чимало нових церков. Лише в заснованому ним Константинові звів їх шість. А при деяких храмах організував шпиталі для бідних.
Коштом цього угодника підготовлено до друку й видано т. зв. Острозьку Біблію – першу в православному світі повну публікацію Святого Письма під однією палітуркою, причому чимало книг Писання перекладено на церковнослов’янську з оригіналів уперше. Острозька Біблія є шедевром поліграфії, видана великим як на ті часи тиражем.
У 1594–1596 рр. князь брав участь у Берестейському соборі, на якому осудив його рішення щодо церковної унії.
Помер святий 26 лютого 1608 р. в Острозі. Канонізували у 2008 р., на 400-ліття смерті, як благовірного.
Українським іконописцем створено образ, іконографія якого базується на портретному прижиттєвому зображенні Костянтина Острозького, копії якого зберігаються в кількох музеях. У ньому присутня цікава деталь: князь пересипає з руки в руку золоті монети. За тих часів монети, скріплені ланцюжком, могли слугувати вервицею (чотками). Це натякає на особливу побожність і, водночас, на капітал, який використовувався для розбудови Церкви. У руці князя – книга як символ просвітництва та друкування.
Усі події 26 лютого за єпархіальним календарем – ось тут.
