Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Православна Церква про День святого Валентина
Запитання читача
Чи позначений у церковному календарі день cв. Валентина, чи це просто придумане людьми свято?
Відповідає ієромонах Марк (Левків)
14 лютого – день, який зовсім несподівано став для багатьох втіленням любові. З’ясувати, чому в день святого Валентина закохані обмінюються любовними листівками, завдання не з легких.
Насамперед варто з’ясувати, що за Божий угодник вшановується в часі цих святкувань.
Православна Церква у своїх богослужіннях згадує про трьох подвижників з ім’ям Валентин, які мученицьки закінчили своє життя у ІІІ столітті. Пам’ять кожного з них зокрема Церква відзначає 12 серпня, 19 липня і 7 травня. Але вважати винуватцем свята як «День Валентина» когось із них, відповідно до їх життєписів і традиції Церкви, немає ніякого підґрунтя. Тому не варто шукати коренів такого святкування у православній традиції і не може бути мови про святкування дня Валентина Православною Церквою.
Щодо католицької традиції, на яку посилаються шанувальники цього святого, то, за «Новою католицькою енциклопедією», Західна Церква знає принаймні двох святих Валентинів, які були обезглавлені в часі переслідування Християнства в один день: 14 лютого 270 року. Один був римським священиком, інший – єпископом Терні, поселення, розташованого за 60 миль від Рима (у Православ’ї їх пам’ять, відповідно, – 19 липня і 12 серпня). І тут те саме: у жодному разі не може бути аналогії між цими святими та сьогоднішньою традицією відзначення дня Валентина. Тобто можемо дійти висновку про нехристиянське коріння цього святкування.
Швидше за все відповідає дійсності припущення, що тут є зв’язок із англійським фольклором (про зародження цього «свята» уперше згадується саме в Англії, у XIV ст.). Старовинні англійські легенди розповідають про те, що саме в лютому птахи добирають собі пару для літнього сезону. Саме це питання досліджував відомий англійський поет XIV ст. Чосер у своїй праці «Звичаї птахів», де вказує якраз на 14 лютого як на день такого парування. Згідно з нотатками цього ж поета, у зв’язку із цим, багато хто із англійців полюбляли писати у ці дні любовні записки і обмінюватися ними. З плином часу цю традицію «охристиянізували» – з’єднали з іменем одного зі святих, пам’ять яких вшановувалась цього дня, і надавали відповідного забарвлення історії його життя.
Поступово це стало традицією, і не лише англійців. У Франції цього дня ввійшло у звичай пропонувати руку і серце. Саме це відображено у французьких баладах XIV та XV ст. Згодом святкування почало поширюватися й іншими державами.
Ми ж, українці, приєдналися до нього наприкінці XX ст., сліпо копіюючи традиції іншого світу з його легендами, віруваннями та забобонами.
Таким чином, одного з мучеників за віру Христову було перетворено на захисника закоханих, а день його мучеництва – на всезагальне свято радощів і гульок, що не схвалює ані Православна, ані Католицька Церкви.
Святкувати день святого Валентина – не гріх. Але все залежить від того, як проводити цей день. Якщо вшановуємо супутницю життя, даруємо їй квіти і все це в любові і заради любові, то Церква благословляє таке свято і такі стосунки.
Християнська сім’я повинна присвятити День святого Валентина Богові. Побувати на Сповіді, прийняти Причастя, тобто з’єднатися з Богом, ну а в піст бути більш стриманим.
Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Звертайтесь до редакції: Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025; (0332) 72-21-82; [email protected]
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса