Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна Статті24 лютого – Праведної Феодори, цариці грецької, яка відновила шанування ікон
Статті

24 лютого – Праведної Феодори, цариці грецької, яка відновила шанування ікон

Віктор ГРЕБЕНЮК Праведна Феодора, цариця грецька, яка відновила шанування ікон

Декілька століть християнський світ, особливо його східну частину, Візантійську імперію, не полишала іконоборча колотнеча. Шанувати чи не шанувати святі образи – про це дискутували і в монастирях, і в храмах, і в палацах вельмож, і на сільських базарах, – здавалося, нема для хрещеного люду всіх класів, станів і всякого рівня освіченості важливішого питання. Якби ж тільки дискутували! Раз по раз богословські суперечки переростали в політичні чвари і розпочиналася чергова різанина: то палили образи, виганяли з храмів і вбивали іконошанувальників, розстригали їхніх єпископів, то з такими ж драмами встановлювали образи. Занедбувалося сільське господарство, розладнувалася торгівля, занепадали ремесла, під натиском іновірців з кордонів імперії відступали війська християн – і все через те, що не було єдності щодо священних зображень. Здавалося, мусили б навести лад у країні царі, але й вони, часто змінюючись через політичну нестабільність, належали то до партії іконошанувальників, то до партії іконоборців.

787 року врешті-решт було прийнято чіткі та ясні канони про необхідність шанувати ікони й розп’яття та боротися з викривленнями, надмірностями в цій справі. Прийнято не де-небудь і не ким-небудь, а на Вселенському соборі. Але, як мовиться, не встигло висохнути чорнило на підписаних рішеннях, як усе почалося спочатку: вогнища, кровопролиття, взаємні прокляття ну і, звичайно ж, велемудрі дискусії. Здавалося, кінця-краю не буде цій братовбивчій богозневазі.

У січні 842 року помер імператор Феофіл, запеклий іконоборець. Жінкою Феофіла була Феодора, таємна шанувальниця ікон. Спадкоємець престолу – Михаїл Третій, – вихований матір’ю по-православному, був ще малолітнім, тож за нього державою, згідно з тодішніми законами, стала правити Феодора. Опікунами ж царевича були три найвищих сановники, які теж вклонялися Богові перед святими образами. Навколо них і згуртувалися сили іконошанувальників. Їхнім завданням було не просто відновити шанування образів, розп’яття, мощей, священних місць і таке інше, бо силоміць то вже робилося не раз, – а мирним чином і назавжди.

Найперше вони вмовили Вселенського Патріарха Йоана Граматика, ненависника ікон, зректися престолу. Патріархом обрали славнозвісного в ті часи вченого-монаха Мефодія, який витерпів багато мук і переслідувань від іконоборців. Наступного року, в лютому, скликано помісний собор у Царгороді, на якому відновлено іконошанування та підтверджено постанови всіх попередніх Вселенських соборів. Постанови собору 843 року були вирізані – на пам’ять для майбутніх поколінь – на трьох великих плитах і вміщені у головному столичному храмі – Св. Софії. На знак того, що під тривалою боротьбою за чистоту православної віри підведено риску і що боротьба ця завершилась мирною перемогою, тоді ж ухвалено святкувати новий празник – Торжество Православ’я. Його вперше відзначено 11 березня 843 року, а нині святкується першої неділі Великого посту. І хоча єресі з’являлися подекуди й надалі, а нині виникають навіть так звані секти православного походження, проте Православ’я після цього собору має на них ліки – сформовані й остаточно затверджені догмати й канони.

А в тому, що церковне життя відтоді налагодилося, що подолання іконоборства було здійснено в обстановці миру й братолюбства, велика заслуга тогочасної глави Візантійської імперії цариці Феодори, яку Церква зачислила до лику Божих угодників. Тож просимо нині цю небожительку: Свята Феодоро, моли Бога за нас!

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 2 (27)

24 лютого 2023 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери