Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
26 лютого – благовірного князя Костянтина Острозького
Цей угодник був молодшим сином гетьмана литовського Костянтина Івановича Острозького. Народився на початку 1527 року в м. Турові. У хрещенні був названий Василієм, але на честь його славного батька, за звичаєм часу і за княжою традицією, йому дали і друге ім’я – Костянтин. Від батька успадкував звання й велике багатство.
Діяльність благовірного князя Костянтина Острозького є виразним прикладом християнського смирення і церковного послуху. Будучи поборником єдності, дбав про діалог між християнами та бажав скликання Вселенського Собору, але був противником часткової унії. Завдяки наполегливості та під охороною князя відбувся православний Берестейський собор, який відкинув унію з Римським престолом і ствердив вірність Київської митрополії Православній Церкві та Константинопольському Патріарху.
Князь мав особливий авторитет серед церковних кіл. Йому Патріарх Олександрійський Мелетій (Пігас) доручив виконувати обов’язки патріаршого екзарха у Київській митрополії (1596). Князь підтримував і власним авторитетом утверджував соборність Православної Церкви, ініціюючи пошук розв’язання міжрелігійних конфліктів у Речі Посполитій. Визначні заслуги перед нашою Церквою були особливо відзначені духовенством. Державні урядники вважали князя найбільшим знавцем церковних справ, ведучи розмови навіть про можливість перенесення Вселенського Патріаршого Престолу на українські землі під патронат князя.
Благовірний відомий заснуванням унікального навчального закладу – Острозької академії (1576). Ця вища православна школа, перша на слов’янських землях, спричинилася до формування нового покоління богословів, перекладачів, проповідників, які через кількадесят років змогли реалізувати реформу в Київській митрополії. Академія князя стала зразком не лише для українських, але й для іноземних вищих шкіл наступного періоду.
Завдяки Острозькій академії та особистій участі князя-фундатора в Україні було розпочато систематичну роботу над перекладами грецьких і латинських текстів, що дозволило не лише виправити існуючі переклади, але й розвинути різні галузі українського мовознавства. Згідно з дослідженнями сучасних істориків та богословів, Острозька Біблія – перше повне видання церковнослов’янською мовою – стала найкращим і найдосконалішим перекладом Священного Писання свого часу. Саме її покладено в основу наступних видань Божого Слова церковнослов’янською, згодом – російською мовами. Завдяки особистій праці та підтримці князя стало активно розвиватися українське книгодрукування – видання богослужбових книг, полемічної та навчальної літератури.
Благовірний князь виступав покровителем і фундатором Православної Церкви не лише в Острозі чи інших власних володіннях, але на території всієї Київської митрополії. На його підтримку й опіку могли розраховувати монастирі та храми, братства та друкарні усіх тодішніх українських православних єпархій.
Незважаючи на умовляння сильних світу цього до переходу в католицьку віру, князь Костянтин дожив до глибокої старості, не зрадивши святому Православ’ю. Він мирно спочив у Бозі 13 (26) лютого 1608 року, маючи 81 рік.
2008 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату після старанного дослідження життя і подвигу князя Костянтина Острозького приєднав його до лику святих. Відтоді велично і єдиними вустами взиває наша Церква: «Святий благовірний князю Костянтине, моли Бога за нас!»
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса