Похвала Пресвятої Богородиці (субота акафісна). Преподобного Феодора Трихини. Святителів Григорiя (593) й Анастасiя Синаїта (599), Патрiархiв Антіохiйських. Преподобного Анастасiя, ігумена Синайської гори (695). Мученика немовляти Гавриїла Бєлостоцького (1690)...
29 вересня – Преподобного Кукші, сповідника Одеського
Святий пророк Давид за 400 років до Різдва Христового сказав: «Дивний Бог у святих своїх...» – і цими короткими словами висловив велич істинного Бога, його вияв у світі через вибраних своїх.
Згідно з історичними свідченнями, поклоніння святим і їх священним мощам зародилось ще в апостольські часи і збереглось до нинішнього часу, засвідчуючи, що коли люди звертаються по допомогу до святого, то таке звернення не є пустослів’ям. Святі не тільки допомагають людям у різних життєвих ситуаціях, але і спонукають до наслідування їх подвигу для досягнення спасіння і життя вічного.
Одним із таких подвижників був наш сучасник – старець преподобний Кукша, за життя свого відомий майже на весь колишній Союз, але нове покоління нічого не знає про його життя, хоча його нетлінні мощі перебувають у нас в Україні – в Одесі, а частинка з них є в Луцьку, у церкві Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Схиігумен Кукша народився 1874 року в с. Гарбузинка колишньої Херсонської губернії (нині Миколаївська область). Кузьма Величко – так звали старця в миру – з молодих років любив тишу й усамітнення, майже весь час проводив у храмі. У 20 років уперше пішов на поклоніння в Єрусалим, а на зворотному шляху відвідав Афон. Коли на Афоні настоятель Пантелеймонівського монастиря благословляв паломників на дорогу додому, Кузьма виявив бажання залишитись на Святій Горі. Настоятель був людиною похилого віку і прозорливцем, тому сказав хлопцю: «Ну, гаразд, їдь додому – через рік повернешся».
Про своє бажання стати монахом Кузьма розповів, коли сім’я впорядковувала обійстя. Саме в цей час батько рубав дрова, його відповідь була різка й однозначна: «Ще раз почую про монастир – порубаю, як цю гілляку!» На допомогу Кузьмі прийшла мати Христина, яка, благословивши сина в монастир іконою Казанської Божої Матері, зібрала братів, щоб умовити чоловіка відпустити сина. Змилостивилося серце Кирила Величка й відпустив сина в монастир.
Прибувши на Афон, Кузьма, або ж по-церковнослов’янськи, Косма отримав благословення в просфорню і невдовзі прийняв постриг з іменем Константин, проживши в Пантелеймонівському монастирі понад 17 років. А 1912 року переселився в Києво-Печерську лавру, де через деякий час був пострижений у велику схиму з іменем Кукша. У 30-ті роки лавру закрили, монахів розігнали. 1938 року був заарештований і о. Кукша. Випробування були важкими, тільки 1948 року отець повернувся до Києва з далекого Сибіру. Відразу був знову прийнятий у лавру.
1953 року о. Кукшу перевели до Свято-Успенської Почаївської лаври. Усі, хто приїздив сюди, старалися обов’язково потрапити на сповідь до о. Кукші, люди до нього стояли сотнями.
Одного разу, коли старець захворів, усі ченці й миряни молились до Божої Матері за здоров’я отця, і через тиждень в келію до старця зайшов преподобний Амфілохій і сказав: «Вимолили діти духовні, вставай, отче!» Три роки Кукша пробув у Почаєві. Далі – монастир Святого Апостола Йоана Богослова в Чернівецькій області і Свято-Успенський Одеський монастир, де 1964 р. о. Кукша закінчив земний шлях. Він повчав своїх духовних чад ніколи не бути гордовитими, не робити нічого напоказ і творити Ісусову молитву. А ще говорив: «Прийде час – у льохах молитись будете».
Багато хвороб зціляв старець, навіть «невиліковних». А в наші дні люди отримують зцілення і благословення від нетлінних мощей преподобного. Канонізований схиархімандрит Кукша Новий 4 жовтня 1994 року.
Преподобний отче наш Кукшо, моли Бога за нас!
Волин. єпарх. відом. – 2007.– № 8–9 (33–34)- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса