Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна СтаттіІов (Кондзелевич). Одвірки царських і дияконських врат
Статті

Іов (Кондзелевич). Одвірки царських і дияконських врат

Тетяна ЄЛІСЄЄВА, завідувач Музею волинської ікони

Іов (Кондзелевич). Одвірки царських і дияконських врат, 1696 р. Дерево, левкас, темпера, сріблення. Походять зі Свято-Троїцької церкви с. Городище-1 Луцького районного благочиння. Зберігається у Музеї волинської ікони.

Українські іконостаси XVII–XVIIІ ст., які дійшли до нашого часу, свідчать про те, що в цей період закріпилася традиція декорування одвірків царських і дияконських врат розписами. Одвірки були плоскими, і це визначило їхню іконографію: ростові зображення ангелів та святих, що належали до різних чинів святості, – на бічних частинах (іноді по дві постаті на одній площині), поясні – на бічних частинах наверш, ангели, образи «Спас Нерукотворний», «Христос Емануїла», Бога Отця, голуба як Духа Святого та ін. – у навершях. Створюючи композиції, майстри розгортали постаті зображених осіб у три чверті, і тоді їх добре бачили присутні на службі, або фронтально, оскільки самі площини одвірків обернені одна до одної.

Яскравим прикладом утілення цієї традиції на Волині є одвірки царських і дияконських врат 1696 р. роботи Іова (Кондзелевича). Дату встановлено А. Квасюком, зав. реставраційною майстернею Волинського краєзнавчого музею, під час реставрації.

Одвірки прямокутні з аркоподібним завершенням. На широких бічних частинах царських врат зображено святих Йоан Златоуста (ліворуч) та Василія Великого (праворуч). На півкруглих завершеннях у верхній частині – св. Миколай (зліва) та св. Григорій Богослов (справа), вгорі – образ Спаса Нерукотворного. Під зображенням Йоана Златоуста намальовано картýш із датою «ΑΧЧЅ» – 1696. Василій Великий та Йоан Златоуст представлені і як автори Літургії, що здійснюється у вівтарі, і як святителі, що самі правлять цю службу. Зображення святителів Миколая і Григорія Богослова над головами Василія та Йоана невипадкове. Всі чотири фігури є центральними персонажами святительського чину, що розташовувався в абсиді храму. Образ Спаса Нерукотворного вгорі одвірків царських врат важливий у літургійному контексті. Тканина плата – це образ матеріального світу, освяченого присутністю Ісуса Христа. Лик Спасителя, що проступає на тканині, уподібнюється тілу Христовому в євхаристичному хлібі.

На одвірках південних дверей намальовані архангели Рафаїл та Уриїл зі знаряддями страстей Ісуса Христа, над ними – серафими, обернені ликами один до одного. У центрі арки – Спаситель як Ангел Великої Ради.

Зображення архангелів у дияконських одежах нагадує про порівняння дияконів з небесними вісниками, що зустрічаються у древніх тлумаченнях на Літургію. Ісус Христос як Ангел Великої Ради представлений у вигляді юнака з крилами за спиною і розпростертими руками. Білий далматик Ісуса, що символізує чистоту та безплотність духа, хрестоподібно оперезаний орарем, як в іподиякона. Тим самим підкреслюється літургійне призначення дверей – дияконське. Під час проскомидії диякон в єктенії просить у Господа «Ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших». При написанні образів архангелів Кондзелевич дотримувався положень Священного Писання щодо зображення самих ангелів: малювати їх з красою богоподібною, вищою за людську. Ангели на одвірках – юні й прекрасні, адже юність є символом безсмертя і краси у Християнстві.

На одвірках північних дверей зображені архідиякон Стефан та Лаврентій, над ними – серафими, обернені ликами один до одного. У центрі арки – голуб як Дух Святий.

Іконографія дияконів Стефана і Лаврентія не тільки пов’язана з дияконським призначенням бічних відділень вівтаря. Вона продовжує тему літургійного предстояння ангелів, чий образ утілюють диякони під час богослужіння. Особливе значення набуває кадильниця в руках Стефана, яка нагадує як про старозавітне служіння Скинії, так і про вознесіння пахощів у Небесному Єрусалимі. Зображення цих архідияконів також присвячується невинній смерті праведників, адже вони показали істинний взірець служіння Господу, віддавши своє життя за християнську віру. У правій руці Лаврентій тримає велику темну решітку з цвяхами – знаряддя своїх мук. У лівій руці Стефана – три камені, знаряддя своєї смерті.

Створюючи образи на одвірках, Іов (Кондзелевич) показав себе як неперевершений живописець, що досконало володів технікою іконопису. Для нього – ченця – творчість була співзвучна молитві. За допомогою фарб він прагнув передати величну небесну красу, що відкрилася земному погляду. Твори майстра відзначені особливою вишуканістю й ліричністю образів, витонченим і впевненим малюнком, благородством тональних переходів, умінням надати колориту світлоносності.

Волин. єпарх. відом. – 2017.– № 11 (156)
17 листопада 2017 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери