Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіМолитва Ноя за Яфета
Статті

Молитва Ноя за Яфета

Священик Андрій Хромяк, викладач ВПБА Священик Андрій Хромяк, викладач ВПБА

«…Нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому. І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років. Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер» (Бут. 9:27–29).

«…Нехай поширить Бог Яфета…»

У єврейському тексті тут дана своєрідна гра слів (japhet éjephet), або паралелізм понять, оскільки ім’я «Яфет» і означає «велике поширення». Потомству Яфета, таким чином, передрікали найширше розселення на поверхні землі. Дійсно, воно заселило більшу частину Азії, майже всю Європу, Америку, Австралію.

«…нехай оселиться він у наметах Симових…»

Мова тут про Яфета, якому згодом передрікається і панівне становище навіть над потомством Сима. Це пророцтво справдилося в двоякому значенні: і в значенні політичному, коли римляни, нащадки Яфета, підкорили юдеїв і зруйнували сам Єрусалим, і в релігійному, коли разом з Ізраїлем у Церкву Христову вступали язичники (Еф. 2:11–15). «За допомогою цих благословень, сказаних Симові і Яфетові, він (Ной), здається мені, провістив покликання двох народів, а саме: через Сима – юдеїв, оскільки від нього походить патріарх Авраам і юдейський народ, а через Яфета – покликання язичників» (Іоан Златоуст, Бесіда 30).

«…Ханаан же буде рабом йому»

Сповнення цього пророцтва можна, головним чином, бачити в невільництві чорної раси у білої, у всебічному переважанні тривалий час останньої над першою.

Складаючи детальний коментар пророцтва Ноя, маємо сказати, що це – одне з найбільш знаменних сказань, що обіймає в загальному схематичному начерку головні течії усієї подальшої історії людства, яке уособлене в долі трьох синів Ноя, як родоначальників подальшого людства. Тут і улюблений первісток Ноя – Сим, якому передрікає особливе Божественне благовоління, тут і невдячний Хам, якому сповіщається відкидання, рабство, тут і молодший син – Яфет, на долі якого мало сповнитися євангельське пророцтво, що «останні нехай будуть першими» (першими як у культурно-історичному, так і в християнсько-релігійному значенні).

«І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років».

За обчисленнями деяких біблеїстів, триста п’ятдесятий рік післяпотопної епохи припадає на п’ятдесят восьмий рік життя Авраама; отже, Ной був свідком побудови вавилонської вежі й подальшого за нею розсіювання народів.

«Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер».

Обидві ці хронологічні дати нагадують подібні приклади з генеології сифітів (Бут. 5:31 та ін.), Ной був останнім із патріархів, що дожили до такої глибокої старості, і це – не без особливого Божественного промислу: діяч останніх шести століть допотопного світу Ной був і свідком перших трьох з половиною століть історії нового, післяпотопного людства, і своєю особистістю ніби скріплював обидва цих світи, служив носієм і зберігачем усіх універсальних традицій людства. Шістсот років допотопного життя Ноя дозволяли йому бачити ще Мафусала і чути з його вуст розповіді про первісні часи, отримані Мафусалом безпосередньо від Адама; триста п’ятдесят років післяпотопного періоду відкривали можливість особистої бесіди і передачі всіх священних традицій Аврааму; звідси через два-три посередніх ступені – Яків, Левій, Кааф – усе це і чисто природним шляхом могло дійти до буттєписьменника Мойсея (який, крім того, був і осяяний надприродним Божественним одкровенням).

Волин. єпарх. відом.– 2018.– № 03 (160)

23 березня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери