Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Друга неділя після П’ятдесятниці – благовірного Аскольда, первомученика київського
Князь Аскольд, або ж Оскольд, народився приблизно у 30-х роках ІХ ст. і був по прямій лінії нащадком роду Києвичів – князівської династії, родоначальник якої – князь Кий, що заснував місто Київ.
Очоливши ще зовсім молоду Київську державу, князь-язичник Оскольд вирішив піднести її міжнародний авторитет, подбати про її престиж і славу. 860 року правитель Русі влаштував похід на столицю Візантії Константинополь (русини казали – Царгород).
Патріарх Фотій закликав усіх ревно молитися і стати на захист міста від поган.
Була тиша, «а тут відразу знялася буря з вітром, і знову встали великі хвилі, і кораблі безбожної Русі розметало, і до берега пригнало, і побило їх так, що мало їх вибавилося з такої біди і до себе повернулося», – розповідає нам преподобний Нестор Літописець.
Після цього чуда й невдалого походу вложив Бог у серце й розум Оскольда просити в Царгородського Патріарха Фотія хрещення для себе і для всіх своїх побратимів, для всього народу руського, племен, що проживали у його державі. Святий Фотій та імператор Михаїл ІІІ невдовзі надіслали до Русі місіонерів на чолі з єпископом, які хрестили князя Оскольда. У хрещенні він отримав нове ім’я – Миколай. З того часу в Києві постала християнська громада і засновано було єпископську кафедру.
За прикладом князя Християнство прийняло чимало київської знаті й воїнів. Віра Христова почала поширюватися і серед простого люду. Так відбулося перше (т. зв. Аскольдове) хрещення Русі.
Початок християнізації країни викликав спротив з боку язичницької знаті Києва, яка, вступивши у змову проти князя Оскольда, 882 року запросила з Новгорода воєводу-язичника Олега. Той через обман і підступ убив законного володаря Русі Оскольда в одному з урочищ, приблизно за три кілометри від Старокиївської гори. Фактично це вбивство князя-мученика можна назвати переворотом, у результаті якого язичники знову повернули собі владу на Русі. У країні розпочалася жорстока язичницька реакція, на християн були оголошені гоніння, і всі християнські храми у столиці зруйновані.
Кияни з християнськими почестями поховали вбитого Оскольда, і на його могилі згодом збудували церкву Святого Миколая.
Так, із мученицького подвигу першого київського князя-християнина Оскольда-Миколая, розпочалось утвердження Християнства в нашій Вітчизні. Воно отримало продовження за княгині Ольги й остаточно запанувало через більш аніж сто років – за князя Володимира Великого (т. зв. друге, або Володимирове хрещення Русі).
Волин. єпарх. відом.– 2018.– № 6 (163)- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса