Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Метаморфози високосного року
Як відомо, у церковному календарі всі свята поділяються на дві великі категорії. Є свята «в числі» (нерухомі) та рухомі («не в числі»), або ж перехідні. До останньої групи належать усі свята, пов’язані з Пасхою. Оскільки Великдень не в числі, то, відповідно, три підготовчі неділі до Великого посту – про митаря та фарисея, про блудного сина, М’ясопусна (про Страшний Суд), а також Сирна, чи Прощена, – також не в числі. Відповідно, і всі тижні Великого посту: Торжества Православ’я, Григорія Палами, Хрестопоклонна, Івана Ліствичника, Марії Єгипетської, Вербна, а також сім неділь після Пасхи (Фомина, жінок-мироносиць, про розслабленого, про самарянку, про сліпонародженого, святих отців І Вселенського Собору) включно із Трійцею, Вознесінням (на 40-й день після Пасхи, завжди в четвер), Переполовенням (на 25 день після Пасхи, завжди в середу). До цієї ж категорії належать і понеділок Святого Духа (на другий день після Трійці) та наступні неділі після П’ятдесятниці: Неділя всіх святих і Неділя всіх святих, в землі Українській прославлених.
І так повторюється з року в рік.
Та свої корективи вносить високосний рік. Справа в тому, що раз на чотири роки до найкоротшого місяця в році – лютого – додається 29-й день. Це стосується як григоріанського календаря, запровадженого 4 жовтня 1582 року (т. зв. новий стиль), так і юліанського (старий стиль). Православна Церква, до якої ми з вами належимо, не перейшла на новий стиль щодо рухомих свят, тому наш календар до кінця цього століття «відстає» на 13 днів. А це означає, що, по-перше, «наша» Пасха не буде ніколи раніше за «григоріанську» і за юдейську. Ця умова («не раніше за юдейську») стала визначальною при вирішення дати Великодня на І Вселенському Соборі. Як відомо, юдейська пасха святкується 14-го дня місяця нісáна (за місячним календарем), тобто десь на початку квітня за новим стилем. Ми ж святкуємо Пасху в перший недільний день після першого повного місяця, що настав після весняного рівнодення (22 березня). Оскільки «православне рівнодення» «запізнюється» в ХХІ столітті на 13 днів від «католицького», то і Пасху ми, як звикло, святкуємо після «григоріанської», хоча часом вони і збігаються.
Які ж корективи у церковний календар вносить високосний рік? Оскільки різниця між стилями, чи календарями, – 13 днів, то 29 лютого високосного року за нашим православним календарем вступає в свої права аж 13 березня (за новим стилем). Це означає, що переліки всіх святих, починаючи із 29 лютого і по 12 березня включно за новим стилем, посуваються на день уперед. Православний календар «не помічає» 29 лютого нового стилю. Але 13 березня за григоріанським календарем припадає на 29 лютого за юліанським, і того дня з’являються святі, які потрапляють у церковний календар раз на чотири роки: преподобний Касіян Римлянин (435 р.), мученик Феокторист (VIII ст.), преподобний Іоан, названий Варсонофієм, єпископ Дамаський (V ст.). А з наступного дня (14 березня) знову все стає на своє місце і подальші святі, що «в числі», займають свої звичні дати.
Таким чином, у високосних роках святі в проміжку з 29 лютого по 12 березня включно (за новим стилем) пересуваються на один день уперед («переходять» з 1 березня на 29 лютого, відповідно з 2 березня на 1-ше і т. д.). І можна сказати, що у високосний рік вони також стають «перехідними». У цьому легко переконатись, порівнявши два церковні календарі за два суміжні роки, один з яких є високосним.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса