Як зазначає єпархіальний календар, храмові свята матимуть парафії в Луцьку, селах Жабка Ківерецького, Новоукраїнка Маневицького, Дубове Ковельського районного, селищі Сенкевичівка Горохівського деканатів.Цього дня 5 років тому, в 2013-му, засновано храм на честь цього святого в Жабці, а 25 літ тому (1993 р.) освячено церкву Великомученика Юрія Переможця в Сенкевичівці.
Святий народився наприкінці ІІ ст. у місті Бейрут, біля підніжжя Ліванських гір. Був сином багатих і благочестивих греків, які виховали його в християнській вірі. Його батько загинув під час гоніння на християн.
Вступивши на військову службу, Юрій (Георгій) виділявся розумом, хоробрістю, фізичною силою, поставою та красою. Досягнувши незабаром звання полководця і трибуна, він став улюбленцем імператора Діоклетіана, фанатичного прихильника римського многобожжя. Поставивши собі за мету зміцнити в Римській імперії язичництво, що відмирало, він увійшов в історію як один із найжорстокіших гонителів нової віри.
Почувши одного разу на суді нелюдський вирок про винищування одновірців, святий запалав співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, роздав своє майно бідним, відпустив на волю рабів, прийшов до Діоклетіана й, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості.
Після безрезультатних умовлянь відректися від Христа імператор наказав піддати угодника Божого різним тортурам. Святий Юрій був кинутий до в'язниці, де його поклали спиною на землю, ноги забили в колодки, а на груди положили важкий камінь. Мучителі били святого воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігти в чоботях із гострими цвяхами всередині. Страдник усе терпляче переносив. Зрештою імператор наказав відрубати йому мечем голову. Так страстотерпець відійшов до Христа у м. Нікомедія (нині в Туреччині) 303 року.
Великомученика Георгія за мужність і духовну перемогу над мучителями, які не змогли примусити його відмовитися від Християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці, називають ще Побідоносцем. Мощі святого поклали в палестинському місті Лідда, у храмі, що носить його ім'я, голова ж його зберігалася в Римі, в однойменній церкві.
На іконах Юрій Побідоносець зображається верхи на білому коні, поражаючи списом змія. Основа цього сюжету – народне передання. Розповідають, що недалеко від місця, де народився святий, в озері жив змій, який пожирав людей. Забобонні язичники тієї місцевості для вгамування люті змія почали за жеребом віддавати йому на поживу юнака чи дівчину. Одного разу жереб випав на дочку правителя. Її відвели до берега і прив'язали, вона в жаху чекала появи змія. Коли потвора стала наближатися, раптом з'явився на білому коні світлий юнак, який списом уразив гада і врятував юнку. Це був великомученик Георгій. Таким чудесним явленням він припинив знищення жителів Бейрута і навернув до Христа мешканців тієї країни.
Цю історію в другій половині ХХ ст. було піддано тривалому й скрупульозному розглядові церковних дослідників. Вони встановили, що в основі легенди лежить якась реальна подія, проте образ змія – це фольклорний символ язичництва. Тож зображення Георгія Побідоносця на коні знаменує перемогу над дияволом – «стародавнім змієм».
Святий вважається покровителем воїнства. Ще з часів Давньої Русі великомученик Георгій – один із найшанованіших святих нашого народу.
