Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна Новини2 серпня – Іллі
Новини

2 серпня – Іллі

Цього дня ми особливо вшановуємо Господнього пророка Іллю, а шість парафій нашої єпархії святкують престольний празник.

Його життя описано у старозавітних книгах (3 Цар. 17–19; 4 Цар. 1–2; Сир. 48; 1 Мак. 2:58), згадується у Новому Заповіті. Під час Преображення Господнього Ілля розмовляв зі Спасителем на горі Фавор (Мф. 17:3; Мк. 9:4; Лк. 9:30). За церковним переданням, він буде предтечею Другого Пришестя Христа.

З юних літ Ілля присвятив себе Єдиному Богові; покликаний до пророчого служіння, став ревним сповідником істинної віри і благочестя.

У той час (ІХ ст. до н. е.) ізраїльський народ відійшов од віри своїх отців і поклонявся язичницьким богам. Особливо дбала за ідолопоклонство дружина царя Ахава Єзавель. Поклоніння Ваалу привело ізраїльтян до повного морального занепаду. Бачачи загибель свого народу, Ілля просив Ахава покаятися і навернутися до Істинного Бога. Цар не послухав його. Тоді Ілля передрік, що протягом трьох років не буде ні дощу, ні роси на землі, а посуха припиниться тільки після його молитви. І дійсно, небо закрилося, народ страждав від нестерпної спеки й нестачі їжі.

Оберігаючи Іллю від рук Єзавелі, Творець скерував його до потаємного місця. «І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану» (3 Цар. 17:5). Коли потік висох, Бог послав Іллю в місцевість Сарепту Сидонську до бідної вдови, яка страждала разом зі своїм сином в очікуванні голодної смерті. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок (хліб, випечений без закваски) з останньої жмені муки і залишку олії. Дала трохи напитися води. «Борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю» (3 Цар. 17:14), – переказав на це Ілля слова Господні. Силою своєї молитви великий пророк сотворив також інше чудо: воскресив сина цієї вдовиці.

Після трьох років посухи Всевишній послав Іллю до царя Ахава, щоб закінчилося лихо. Пророк повелів зібрати на горі Карміл народ і пророків Ваала. Коли народ зібрався, запропонував спорудити два жертовники: один – для служителів Ваала, другий – для нього, принести жертву Істинному Богові. «І сказав Ілля народу: я один залишився пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п’ятдесят чоловік [і чотириста пророків дібровних]; нехай дадуть нам двох тельців ... і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають ... і закличте ви ім’я бога вашого, а я закличу Господа Бога мого. Той Бог, Який дасть відповідь за допомогою вогню, є Бог» (3 Цар. 18:22–24).

Першими приступили до жертвоприношення служителі Ваала: вони взивали до ідола зранку до вечора, та все марно. Через молитву пророка з неба зійшов огонь і попалив жертву, дрова, воду і навіть каміння. Народ упав на землю, взиваючи: «Господь є Бог, Господь є Бог!». Тоді пророк Ілля умертвив усіх служителів Ваалових і почав молитися про дощ. Небо відкрилось і була злива, яка наповнила висохлу землю.

Цар Ахав визнав свій заблуд і засмутився через гріхи, але дружина його погрожувала вбити пророка Божого. Ілля втік у царство Юдейське. Він мав велику скорботу, що не зміг викорінити ідолопоклонство, і просив у Бога собі смерті. Йому явився ангел Господній, нагодував і повелів іти в далеку дорогу. За сорок днів і ночей Ілля дійшов до гори Хорив, оселився в печері. На цьому місці після буревію, землетрусу і вогню Господь явився йому в тихому подиху вітру й відкрив, що Він зберіг не тільки його, а сім тисяч вірних, які не поклонялися Ваалу.

Господь звелів Іллі помазати Єлисея на пророче служіння. За свою ревність перед Богом Ілля був взятий на небо живим у вогненній колісниці. Пророк Єлисей став свідком цього й отримав разом із його одягом дар удвічі більший, ніж був в Іллі.

Ці біблійні сторінки, сповнені суворої поезії, розуміють не лише буквалістично, а й символічно. Так, усічення голів язичницьких волхвів тлумачать як поразку ідолопоклонства внаслідок проповіді пророка; одяг Іллі – як знамення його праведності; вогненну колісницю, що піднесла на небеса, – як натяк на тодішню богословську течію «меркаба» (колісниця) тощо.

Храмовий празник святкують парафії в Луцьку, Ратному, селах Копачівка Рожищанського, Грем’яче, Клепачів Ківерецького, Борочиче Горохівського деканатів.

Усі події 2 серпня за єпархіальним календарем –ось тут.

29 липня 2021 р.
Архів новин
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери