Преподобного Йоана Ветхопечерника (VIII). Мучеників Феони, Христофора й Антонiна (303). Священномученика Пафнутiя, єпископа Єрусалимського. Святителя Георгiя, сповідника, єпископа Антіохiї Писидійської (813–820)...
28 листопада розпочинається Різдвяний піст
Цього дня ми відзначаємо пам’ять апостола від 12-ти Филипа, тому в народі цей піст так і зветься – Пилипівкою. Але варто зауважити: Різдвяний піст прив’язаний саме до Різдва, а не до постаті Филипа. Проте в церковному календарі немає просто збігів обставин. Отже, варто пошукати духовний зміст – спробувати віднайти значення постаті апостола Филипа для різдвяного постування.Пригадаймо Таємну вечерю та розмову апостолів зі Спасителем. Саме Филип тоді наважився: «Господи, покажи нам Отця, і достатньо для нас…», на що почув від Спасителя такі слова: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Той, хто бачив Мене, бачив Отця».
Відповідь Христа Филипові лягла в основу богословського обґрунтування єдиносущності Сина та Отця. Отже, для нас апостол Филип – святий, який допомагає в процесі Богопізнання.
Тож, відряджаючись у 40-денну духовну подорож до вифлеємських ясел, завдяки апостолові Филипу ми розуміємо: це не просто підготовка до свята з усіма його веселощами. Це – наша дорога Богопізнання, пройшовши якою та схиливши «коліна серця» перед Дівою і Богонемовлям, зможемо усвідомити величезне та незбагненне таїнство втілення Невмістимого Бога в наш матеріальний світ.
Перші згадки про Різдвяний піст зустрічаємо в IV столітті. Проте тоді він був набагато коротший – тривав лише тиждень. (Саме таким залишився у Вірменській Апостольській Церкві).
Тим часом у Візантії в 1166 році, за часів імператора Мануїла та Константинопольського Патріарха Луки Хризоверга відбулося «переформатування» Пилипівки на 40-денний піст.
Услід за греками вже невдовзі почали багатоденне різдвяне постування і наші благочестиві предки, впроваджуючи звичай насамперед у монастирях Київської Русі, звідки він розповсюдився і на мирян.
Харчовий регламент цього посту не є суворим – протягом майже всього часу, за винятком кількох днів перед Різдвом, можна їсти рибу та олію. При цьому в жодному разі не слід зловживати алкоголем (втім, як і в будь-який інший час).
Звісно, харчові обмеження не стосуються вагітних, жінок, які годують немовлят; літніх, хворих, тих, хто важко працює; малих дітей. В усіх цих випадках варто, як то мовиться, вмикати здоровий глузд, і якщо немає можливості тримати піст харчовий, обмежувати себе в іншому – розвагах та задоволеннях (адже гастрономічною частиною жоден піст, як відомо, не вичерпується). При цьому варто пам’ятати слова Йоана Золотоуста: «І молитва, і піст даремні для тебе, коли ти не прикрашений вірою, надією та любов’ю».
Тепер у багатьох джерелах можна знайти такий термін – «сухоядіння», а також регламент постування, згідно з яким сухоїження нібито встановлено як обов’язкове під час Пилипівки у понеділок, вівторок та п’ятницю. Це варто пояснити окремо.
Завжди в практичному житті православних вірян застосовувалися дві традиції: загальноприйнята для мирян та традиція східних пустельних монастирів. І ось термін «сухоядіння» стосується передусім саме чернечих обителей на Сході (Єгипет, Палестина). При цьому зовсім не передбачається утримання від води або іншої рідини. Пити можна і треба. Під цим терміном мається на увазі меню, зі складу якого вилучені вино та олія. Натомість будь-який суп, каша та овочі – у тому числі й оброблені – вживати дозволяється. Але найголовніше те, що «сухоїження» – режим харчування в монастирі. Так само, як і традиція постувати в понеділок – освячуючи постом ангельський день (понеділок у православній седмиці присвячено ангелам). Отже, так вчиняють досвідчені монахи – аскети. І цього не вимагається від мирян. Чому? Тому що в справжній православній традиції повинні бути здоровий глузд і помірність. Згадаймо твердиню Православ’я знаменитий Соловецький монастир, у якому ченці під час Великого – тобто набагато суворішого – посту вживали рибу, головне джерело енергії на холодній Півночі. Бо ж там, на відміну від фруктово-овочевого розмаїття Сходу, раціон був завжди обмежений, а природні умови – набагато жорсткішими.
Висновок: робити все за розумом. Це не означає, що мирянину не можна застосовувати єгипетську чернечу практику постового харчування: деякі наші благочестиві предки робили те з успіхом. Але на це необхідно взяти благословення у свого духівника (так само, як і в протилежному випадку – на послаблення посту з якихось причин).
Та водночас пам’ятаймо: завдання посту полягає не в сортуванні харчів за ознакою «православної кошерності», а в здобутті незалежності від їжі з одночасним збереженням дарованого Богом тілесного храму нашої душі, пошкоджувати який «ревністю не по уму» – так само гріх. Отже, з’їдена тарілка гречки з олією в п’ятницю або шматок риби в понеділок не будуть порушенням для мирянина. І навпаки, якщо до болю в животі об’їстися вареної картоплі навіть без олії – це буде, безумовно, порушенням посту.
Коли йдеться про вагітних, матерів-годувальниць, дітей, літніх та хворих, традиційний піст узагалі варто перевести в іншу площину – в утримування від зайвих розваг та більш зосереджену духовну працю: молитву за ближніх, щоденне читання Слова Божого, ретельний аналіз відповідності євангельській правді власних слів та вчинків.
І найголовніше – для всіх – обов’язково утримуватися від будь-якого прояву зла, у думках, словах, вчинках.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген