Страсний тиждень

Усі дні цієї Страсної седмиці називаються «Великими» – Великий понеділок, Великий вівторок і т. д. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включено до Великого посту, а стоїть окремо – як перехід від Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння. А ще Страсний тиждень особливий тим, що він є найстрогішим. Православні християни замислюються над страстями Ісуса Христа і готуються до торжества Його воскресіння. Під час відправ у храмах молитви скеровані на стражданнях і терпінні Спасителя.

Тож розглянемо його докладніше.

У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Йосиф розглядається як прообраз зрадженого Христа. Прообразне значення життя Йосифа можемо бачити і в тому, що він був відданий братами на смерть, але Бог зробив так, що під час голоду Йосиф урятував свого батька і братів від смерті. Також і Господь Ісус Христос був відданий людьми на смерть, але завдяки Його воскресінню ми звільняємося від рабства гріха та смерті.

Крім того, в цей день згадується безплідна смоківниця, якій Господь наказав засохнути. Вона є символом тих, у кому, незважаючи на зовнішню побожність, Творець не знаходить правдивих плодів віри й благочестя, а тільки лицемірну тінь закону. До безплідної, засохлої смоківниці буває подібна усяка душа людська, якщо не приносить духовних плодів – істинного покаяння, віри, молитви й добрих справ.

У Великий вівторокзгадується викриття Господом книжників і фарисеїв, Його розмови і притчі, сказані того дня в Єрусалимському храмі: про податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, притчі про десять дів і про таланти. У притчах зображається неочікуване пришестя Всевишнього (про десять дів) і праведність суду Божого (про таланти).

Велика середа – день віддання Ісуса на страждання і смерть. Тоді згадується євангельська подія: коли рада первосвященників і книжників вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Вифанія у домі Симона прокаженого, де зупинився Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в богослужіннях середи прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди.

Особливості богослужіння перших трьох днів Страсного тижня такі: на утрені, після шестипсалмія та «Алилуя», співається тропар «Ось жених гряде опівночі…», а після канону – «Чертог Твій бачу, Спасе мій…» Протягом усіх трьох днів служиться літургія ранішосвячених Дарів із читанням Євангелія.

Особливо зворушливі – споминами, молитвами і піснеспівами – останні три дні седмиці.

Страсного четверга в богослужіннях згадують чотири важливі події з життя Спасителя: Тайну вечерю, на якій Господь установив новозавітне таїнство євхаристії – причастя Його Тіла і Крові; вмивання ніг ученикам на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному; молитву в саду Гефсиманському; зраду Христа Юдою.

В цей день приготовляються Святі Дари для зберігання – на випадок потреби причастити хворих. На утрені співається тропар «Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися…»

Страсний четвер також називають «Чистим», бо з цього дня починаються особливі й побутові приготування до святкування Пасхи – віряни наводять лад у домівках, а також печуть паски й фарбують крашанки.

У Велику п’ятницю Церква згадує неправедне осудження Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, смерть і погребіння, зішестя в ад для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя, а також уведення розбійника в рай. Віряни, за змогою, намагаються зовсім не споживати їжі.

Літургія не звершується, бо в цей день Сам Господь приніс Себе у жертву, а читаються царські часи. Після полудня у храмах урочисто виносять для вшанування плащаницю. На утрені (яка служиться ввечері у Великий четвер) посеред храму читаються дванадцять уривків з усіх чотирьох Євангелій про страждання Спасителя, починаючи з останньої бесіди з учениками на Тайній вечері і закінчуючи похованням Його в саду Йосифа Аримафейського і приставленням сторожі до гробу. Під час читання Євангелія віруючі стоять із запаленими свічками, показуючи цим, що слава і велич не покинули Господа і під час Його страждань; також це знаменує гарячу любов до Спасителя.

Вечірня відправляється на спомин про зняття з хреста тіла Христового і Його поховання. При співанні тропаря «Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте Тіло Твоє…», священнослужителі піднімають плащаницю з престолу, немов із Голгофи, і виносять її з вівтаря на середину храму. Плащаниця кладеться на особливо приготованому столі. Потім священнослужителі й усі віряни вшановують її.

Богослужіння Великої суботиприсвячено спомину про перебування Ісуса Христа «у гробі тілом, у пеклі душею, як Бог у раю ж з розбійником, і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний» і, нарешті, про воскресіння Спасителя.

Під час Страсного тижня християнам потрібно додержуватися строгого посту (звичайно ж, не тільки щодо їжі й пиття, а насамперед стримання духовного). Також усі православні, які за час Великого посту ще не пройшли сповідь і причастя, повинні це зробити в будь-який день (окрім п’ятниці).

Маємо замислитися над великим значенням Страсної седмиці, провести її в посту й молитві, добрих ділах, щоб достойно приготуватися до Світлого Христового Воскресіння.

Усіподії з 26 квітня до 1 травня за єпархіальним календарем – ось тут.