Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
30 вересня – день пам’яті мучениць Віри, Надії, Любові та Софії
У 137 р., за імператора Адріана, в Римі жила благочестива вдова Софія (що по-грецьки означає мудрість). У неї були три дочки, які носили імена головних християнських чеснот: Віра, Надія і Любов (грецькою – Pistis, Elpis, Agape).
Будучи глибоко віруючою, Софія виховала їх у любові до Бога, учивши не прив’язуватися до земних благ. Чутка про приналежність до Християнства цього сімейства дійшла до імператора, і він побажав особисто побачити трьох сестер і матір, що так виховала їх. Усі четверо з’явилися перед цезарем і небоязливо сповідали віру в Христа, що воскрес із мертвих і дає вічне життя всім віруючим у Нього.
Здивований сміливістю юних християнок, імператор відіслав їх до одного поганина і наказав переконати їх відректися од віри. Проте всі аргументи і красномовство виявилися марними, і сестри-християнки, що полум’яніли вірою, не змінили своїх переконань. Тоді їх знову привели до імператора Адріана, який став наполегливо вимагати, щоб вони принесли жертву язичницьким богам.
«Я з радістю піду до любого мого Спасителя», – сказала свята Віра. Вона мужньо преклонила свою голову під меч і так віддала дух Богові. Надія і Любов, натхнені мужністю старшої сестри, зазнали подібних мук. Вогонь не заподіяв їм шкоди, тоді їм відсікли мечем голови. Святу ж Софію не піддали тілесним мукам, але прирекли на ще сильніші душевні муки – від розлуки із замученими дітьми. Старшій, Вірі, тоді було 12 літ, середульшій, Надії, – 10, а молодшій, Любові, – лише 9 років. Так три дівчинки і їх мати показали, що для людей, які укріплюються благодаттю Святого Духа, недостача тілесних сил аніскільки не перешкоджає для прояву сил духу і мужності.
Мати поховала доньок на горі за містом, сама ж три дні сиділа біля їхнього гробу, пристрасно молилася Богові й також відійшла до Господа.
Страждання і подвиги таких мучеників, як Віра, Надія, Любов та матір їх Софія, ширили і зміцнювали Християнство. Ми, наслідуючи приклад цих святих, повинні плекати у своєму житті, у родинах та серцях ці найбільші моральні чесноти – віру, надію і любов, просити у Бога ласки бути мудрими і терплячими.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса