Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіІкона «Покрова Богородиці»
Статті

Ікона «Покрова Богородиці»

Ангеліна ВИГОДНІК, провідний науковий працівник Музею волинської ікони Ікона «Покрова Богородиці

Образ «Покрова Богородиці». Перша половина XVIIІ ст. Походить із Покровської церкви с. Дорогиничі Локачинського деканату. Матеріал: дерево (сосна), левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, золочення. Експонується в Музеї волинської ікони.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня, яке прийшло до нас із Візантії, належить до найшанованіших в Україні. Приводом для свята стали події, відомі в кількох версіях. За однією з них, військо ще язичницької Русі обложило столицю Візантійської імперії Царгород. Аби відвернути місто від ворога, у Влахернському храмі, де зберігалися ризи Богородиці (зокрема Її покривало), правили Всенічну. Під час богослужіння юродивому Андрієві (родом із Русі) та його учневі Єпифанію було видіння Богородиці. Діва Марія рухалася в повітрі в оточенні ангелів і святих, молилася перед іконою Свого Сина, потім піднялася з колін, повернулася ликом до людей і розпростерла над їхніми головами Своє покривало (мафорій). Це був символічний жест: Вона брала їх під Свою опіку, Своє покровительство.

Переказ відображає поширене у Візантії шанування ризи Богородиці. У нас влахернське чудо шанували у зв’язку із загальною ідеєю заступництва Богородиці. Слово «покров» сприймали і як «покривало», і як «покровительство».

Саме ідея покровительства Богоматері-Заступниці лежить в основі широко відомого іконописного сюжету Покрови Богородиці. Традиційно, крім влахернського чуда, він включає інші події, хронологічно не пов’язані між собою: чудесний дар Богородиці Романові Псалмоспівцю (VI ст.), правління імператора Константина (IV ст.), діяльність святителів Василія Великого, Григорія Богослова, Йоана Золотоустого (IV ст.). Сюжет Покрови об’єднує ці події, а їх учасників, які відчули на собі покровительство Богородиці, робить учасниками одного дійства.

Волинський іконописець віддав перевагу тому варіантові, в якому зосереджено увагу не на чудесному видінні юродивого Андрія, а на прославленні Богоматері-Заступниці. Андрій – центральний образ класичного сюжету Покрови – на цій іконі взагалі відсутній. Богородиця представлена в білому сяйві як Оранта-Молільниця, голова Її увінчана золотою короною. Діва стоїть на червоному півмісяці серед сірих купчастих хмар. Вона оточена великою кількістю святих у молитовних позах із золоченими німбами, ангелів із розпростертими крилами та духовенства в архієрейських облаченнях. У нижній частині образа центральне місце займає Роман Псалмоспівець, стоячи на сходинках амвона. У нього в руках – розгорнутий сувій з текстом кондака «Покрову Богородиці». Ліворуч від Романа на передньому плані – постаті цезаря Константина в царських одежах і короні, зі скіпетром у руках та цариці Єлени у червоному мафорії, білому платі й короні. За ними – група жінок. Праворуч попереду – одягнені в архієрейські та чернечі одежі отці Церкви: Василій Великий, Григорій Богослов, Йоан Золотоустий. Позаду них видно лише лики людей: храм заповнений віруючими.

Ідея зв’язку небесного і земного, спільного служіння і прославлення Богоматері-Заступниці родом людським і світом ангельським проілюстрована тут і самою композицією ікони, і використанням тексту церковного піснеспіву – кондака «Покрову Богородиці».

Волин. єпарх. відом.– 2009.– № 10 (59)

1 жовтня 2023 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери