Священномученика Василія, єпископа Амасійського (бл. 322). Праведної Глафiри, дiви (322). Преподобного Йоаникiя Дiвиченського (ХІІІ, Серб.)...
Ікона «Cвятий великомученик Христів Димитрій»
Образ «Cвятий великомученик Христів Димитрій». XVII ст. Походить із храму с. Гішин Ковельського районного деканату. Матеріали: дерево, левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, золочення, сріблення. 1981 року святиню передано у Волинський краєзнавчий музей. Реставрована у 2007 році в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України. Експонується в Музеї волинської ікони.
8 листопада церква вшановує великомученика Димитрія, якого було страчено 306 року. Походив він із Солуні. Батько його був воєводою, разом зі своєю жоною таємно сповідував віру в Ісуса Христа. Лише в похилому віці подружжя дочекалося народження сина. Після смерті батька воєводою призначили Димитрія, який з дитинства прийняв істинну віру і багатьох язичників навернув до Христа, хоча усвідомлював, яка доля чекає його, й готувався до мучеництва. У темниці, куди був посаджений, святий усердно молився. Там йому явився янгол Господній, який утішив і підбадьорив Димитрія. Заколотий списами, він мужньо прийняв смерть. Нетлінні мироточиві мощі святого зберігаються в церкві св. Димитрія в Солуні.
Наша ікона – характерний зразок волинського іконопису XVII ст. Тут бачимо улюблений волинський колорит: голубе обрамлення, сріблення, світлі й теплі червоні та зелені кольори, м’яко змодельований, просвітлений лик святого.
У час Національно-визвольної війни українського народу образ воїна-захисника був близький нашим предкам, тому святого Димитрія на іконі передано з великою любов’ю.
Груди воїна прикрито срібними обладунками, які внизу закінчуються набедреними візерунчастими листками. Доповнюють броню налікотники і гостроверхий шолом, що видніється за лівим плечем святого. Обладунки одягнено на ясно-зелену сорочку, зверху прикриті червоним плащем. Червоний колір плаща вказує на високий військовий ранг Димитрія. Поєднання зеленого й червоного кольорів – найгармонійніше поєднання протилежних тонів у спектрі – виражає злиття життєдайної молодої сили святого і його жертовної любові до Бога. Так проявився ренесансний естетичний ідеал того часу, що сповідував гармонійну єдність тіла й душі. На його ногах – світло-бежеві м’які добротного пошиття чоботи. У лівій руці святий тримає срібного хреста, у правій – списа. Низький горизонт місцевості, на якій зображено святого, підкреслює велич його постаті. Пейзаж має три плани: найближчий – темно-синій, середній – зелений, дальній – світло-голубий.
За традицією тло ікони оздоблене орнаментом, який різьбився на левкасі й покривався сусальним (листовим) золотом. Характер орнаменту відповідає образові мужнього і незламного воїна Христового. Складки на одязі жваво прописано умовними лініями кольором, світлішим за основний тон.
По кутах обрамлення і посередині кожної сторони рами розміщено прикраси (збереглися не всі) у вигляді круглих та еліпсовидних напівсфер. Їх виготовляли з дерева, покривали ґрунтом і золотили або сріблили. Називалися вони «боніями» (з італійської – «камені»). Очевидно, цей елемент обрамлення створили під впливом західного мистецтва. Довкола боній по синьому тлу білою фарбою нанесено візерунки із завитків і цяток, що нагадують український народний розпис. Такий тип декору притаманний саме волинському іконопису XVII ст.
Лик святого Димитрія передає його молодий вік і просвітлений внутрішній світ. Вуха зображено так, що вони вказують на здатність святого все чути (в духовному плані). Адже ікона зображує великомученика у молитовному стані, він сприймає молитви віруючих і як Господній угодник молиться до Всевишнього.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса