Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Неділя перед Богоявленням
«1. Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого. 2. Як написано у пророків: Ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою. 3. Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі йому. 4. Явився Іоан, який хрестив у пустелі і проповідував хрещення та покаяння на відпущення гріхів. 5. І виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися у річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої. 6. Іоан же носив одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх і їв акриди та дикий мед. 7. І проповідував, кажучи: Гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. 8. Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим».
Євангеліст Марк починає свою розповідь про Ісуса (1:1–8) з розповіді про Йоана Хрестителя. Слова першого вірша накреслюють суть цілого Євангелія від Марка. Усі 16 глав не є, звичайно ж, «початком», але всі представляють Євангеліє про Ісуса Христа, Сина Божого.
Вислів «син Божий» був відомий для сучасників Ісуса – у Старому Завіті ним часто окреслювали ангелів, царів Ізраїлю, навіть цілий народ називався «сином Божим». Проте щодо Ісуса євангеліст Марк вживає цей термін у куди вищому значенні: Ісус є особливим Божим Сином – важливість Божественного Синівства Ісуса, згаданого на початку Євангелія, можна побачити в розповідях про Його хрещення (1:11), преображення (9:7) та в словах сотника відразу після смерті Ісуса (15:39).
Старозавітна цитата у 2–3 віршах прояснює, що має на увазі Марк під словами «початок Євангелія»: він думає про підготовчу діяльність Йоана та могутній прихід Господа, які є сповненням кількох дуже важливих текстів. Один знаходиться в книзі Вихід 23:20 («Ось я посилаю ангела мого перед тобою») та перефразовується пророком Малахією в 3:1 («Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною»). Інший зустрічаємо в тій частині книги пророка Ісаї, яка розповідає про закінчення полону та втіху для Ізраїля в 40:3 («Голос волаючого в пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому»). Ці уривки Писання особливо важливі для розуміння місії Христа та Його Предтечі.
Йоан – тільки предтеча, який готує дорогу, а «гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його» (Мк. 1:7). Йоан свідчить про Нього так: «Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим» (Мк. 1:8). Йоан проповідував, що день Господній близький: скоро, нарешті, Бог втрутиться в історію й оправдає Свій народ та визволить його від гніту. Проблема полягала в тому, що народ не був готовий до приходу Месії. Тому Йоан усіх закликáв до покаяння, без якого неможливо отримати дари нової епохи. Як зовнішній символ внутрішньої переміни він омивав у Йордані всіх, хто відгукнувся на його звістку.
Це був зовнішній знак, який не здійснював зміни в житті. Зміна мала відбуватися завдяки зусиллю людини, яка є слабкою після гріхопадіння. Ісус же хрестив Святим Духом – це хрещення дарує надзвичайну благодать та духовну силу (Діян. 1:8). Завдяки хрещенню Духом люди стають членами Церкви – Христового тіла (1 Кор. 12:13).
Занурення в йорданську воду не було новим обрядом, але своїм пророцтвом Предтеча надає йому нового змісту. Та найголовніше – він сповіщає, що слідом іде Хтось, Який насправді сильніший за нього. Настільки сильний, що він вважає себе недостойним виконати служіння раба – нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його: «Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим».
Отже, Ісус через занурення в Святого Духа робить нас учасниками Свого хрещення. Нехай у наших серцях буде рішуча постанова навернутися, аби в покорі та з довірою прийняти до свого серця ім’я Ісуса, Христа, Сина Божого.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса