Життя і творчість іконописця Іова (Кондзелевича)

У 2017-му виповнюється 350 років від дня народження цього видатного українського іконописця та релігійно-громадського діяча.

Іов – чернече ім’я, мирське – невідоме. Народився близько 1667 р. в галицькому містечку Жовква, ймовірно, у міщанській родині. Його батьками були Андрій і Текля: ці ймення відкривають перелік роду Іова в усіх його поминаннях. У роду Кондзелевича були представники духовного стану. В пом’янику Почаївського монастиря названі монахи Іоан, Самуїл, Іона і Лука (імена двох останніх включено також у пом’яник Загорівської обителі).

У 19 літ Кондзелевич став ченцем Хрестовоздвиженського Білостоцького монастиря на Волині. Вірогідно, що він був туди відданий батьками ще підлітком. У 1687 р. в записі на Ірмологіоні, придбаному в Турійську (Державна публічна бібліотека ім. М. Салтикова-Щедріна, м. Санкт-Петербург), засвідчив себе як ієромонах.

Майже весь творчий шлях Іова (Кондзелевича) пов’язаний з Волинню, яка відіграла визначальну роль у формуванні його самобутнього таланту. Отець Іов очолив іконописну майстерню, яка працювала над розписом іконостасів і написанням окремих образів не тільки на Волині, а й за її межами. У 1696 р. він виконав малярські композиції для вівтаря Загорівського Різдво-Богородичного монастиря на замовлення ігумена Феодосія (Волинця), залишивши свій підпис. Тим самим роком датовано фрагменти іконостасу – одвірки царських і дияконських врат, ікону «Христос Вседержитель» зі Свято-Троїцької церкви с. Городище авторства Кондзелевича (Музей волинської ікони). Вершиною творчості майстра є монументальний іконостас, виконаний ним із групою помічників у 1698–1705 рр. для Хрестовоздвиженської церкви монастиря Скит Манявський на Прикарпатті (Національний музей у Львові. Науково-художній фонд митрополита Андрея Шептицького). Одночасно з роботою над іконостасом Кондзелевич виконав на Прикарпатті ще декілька робіт, зокрема, намісну ікону «Христос Вседержитель» у Покровській церкві с. Вільшаниця. Великою роботою майстра є датований 1722 р. іконостас для Загорівського монастиря на замовлення волинського шляхтича Михайла Чацького (Національний музей у Львові. Науково-художній фонд митрополита Андрея Шептицького). Для цієї ж обителі Кондзелевич пише хоругву «Богородиця з Антонієм і Феодосієм Печерськими / Всі святі» (Музей волинської ікони). Ім’ям майстра підписано ікону «Розп’яття» 1737 р., виконану для Преображенської Черчицької церкви поблизу Луцька. До цього ж періоду належать намісні образи «Христос Вседержитель» та «Богородиця Одигітрія» у Свято-Георгіївській церкві м. Дубна та вівтар у церкві Святих Косьми і Даміана в с. Махнівці поблизу Золочева.

У документах 1710 і 1713 рр. Іов (Кондзелевич) згадується як ігумен Луцького Хрестовоздвиженського братського монастиря. У 1710 р. він бере участь в обранні Кирила (Шумлянського) в сан Луцького і Острозького єпископа, про що свідчить його підпис серед учасників виборів. У вересні 1713 р. його повторно обирають ігуменом Хрестовоздвиженської обителі.

Про довге творче життя Іова (Кондзелевича) свідчить лист 73-літнього майстра до єпархіального начальства з проханням визначити учня для навчання іконопису. Останньою згадкою про Кондзелевича є інвентар монастиря в м. Дубні, датований 24 травня 1748 р., де йдеться про намісні ікони «руки небіжчика Іова». Можна припустити, шо він помер між 1740 і 1748 роками.

Іов (Кондзелевич) – найяскравіша постать в історії українського іконопису на зламі XVII – XVIII ст. У Музеї волинської ікони творчості майстра та іконописців, які з ним працювали, присвячено експозицію окремої зали. В образа’х Іова (Кондзелевича) втілено ідеальні уявлення, за якими зовнішня витонченість і краса, багатство орнаментики одеж та тла є видимим знаком невидимого Божественного світу. Звідси гармонія і краса ликів персонажів, їх відкритий, м’який і привітний вираз, що сприяє діалогу з віруючими. Особливою вишуканістю вирізняється колірна палітра творів Кондзелевича, яка насиченістю і чистотою створює надзвичайні декоративні ефекти.

Волин. єпарх. відом.– 2017.– № 1 (146)