Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
27 березня – святителя Феогноста, митрополита Київського і всієї Русі
Святий Феогност народився в Константинополі, був греком. Він один із найбільш освічених людей свого часу.
Це був істинний християнин, який не збирав ніяких матеріальних благ і сам намагався боротися проти єпископів, котрі припускалися гріха симонії (продаж і купівля церковних посад). За це на нього часто скаржились архієреї Патріархові, але той нагадував про церковну дисципліну.
Феогност більше писав послання, ніж навчав у проповідях. Це слова проти користолюбства і єресей.
Після смерті владики Петра (1326) митрополитом Київським і всієї Русі Константинопольський Патріарх призначив Феогноста. Дорогою до Москви (там уже розміщувався осідок митрополита Київського) він на кілька місяців затримується на Волині.
На жаль, був у діяльності владики Феогноста вельми прикрий епізод, пов’язаний із нашим краєм: його використав московський князь у своїй політичній справі, хоч і з церковним підтекстом. Для Волині й Галичини, що входили до тогочасної Литовської держави, колись було поставлено окремого митрополита. Феогноста переконали, що це, мовляв, не йде на користь Церкви, і, заручившись підтримкою Патріарха, він приєднав Волинську митрополію до Київської (фактично вже Московської). Це було непросто зробити, бо Волинь із Литвою не входила у кордони Золотої Орди, як Московія – прямий данник хана. Тому Волинь і Литва за церковними правилами могли мати собі окремого митрополита, а їх поєднати – означало переступити канонічні норми.
Собор для цього зібрали у 1328 році, де були присутні предстоятелі Луцької, Перемишльської, Турівської, Холмської кафедр. На ньому анулювали Волинсько-Галицьку митрополію на догоду московському «собиранию русских земель».
Владика сприяв відбудові зруйнованих храмів, особливо в північній частині Київської митрополії – на Московщині; було відкрито храми і в самій Орді – Сарайській єпархії, бо частина монголо-татар прийняла Православ‘я.
Митрополит Феогност помер 11 березня 1343 року і був покладений у Московському Успенському соборі. Його святі мощі відкрито в 1471 р., а з ХІХ століття йому встановлено загальноцерковне вшанування 27 березня.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса