На запитання журналістки газети «Аверс-прес» Наталки Пахайчук відповідає протоієрей Віктор Михалевич.
– Отче, чому Великдень – найбільше свято?
– Григорій Богослов говорить, що це «празник над празниками і торжество із торжеств»! Бо у цей день відбулася перемога життя над смертю, знищено владу диявола і пекла, відкрито двері у вічне блаженне життя. Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа стало апогеєм, вершиною очікувань старозавітного людства. Воно є і запорукою нашого спасіння.
– А чому святкування Пасхи «не в числі»?
– Свято Великодня щороку відбувається в різні числа, час цього святкування «переходить» по даті, але завжди випадає на недільний день. Перші християни святкували Пасху разом із юдеями. Трохи згодом, коли християнську віру стали приймати погани (греки, римляни й представники інших народів), цей звичай порушився. З часом різні громади християн запровадили свої пасхальні традиції (які мали відмінності), що спричиняло розлад церковного життя. Коли ж Християнство стало панівною релігією в Римській імперії, пасхальне питання стало ще гостріше. Тож Церква 325 року скликала Перший Вселенський Собор, де поряд з іншими вирішила проблему святкування Великодня. Було ухвалено Воскресіння Христове святкувати в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця, так, щоб християнська Пасха не збігалась із юдейською. Визначення дати Великодня було доручено Олександрійській Церкві, бо вона мала найкращих учених. І до сьогодні Олександрійська Православна Церква (об’єднує православних Африки) укладає так звані пасхалії – таблиці з днем Великодня і залежних від нього свят (як-от Вознесіння, Трійця) на багато років. Православна Пасха випадає з 22 березня по 25 квітня за старим стилем (з 4 квітня по 8 травня за новим). По-своєму обчислює пасхалію Римсько-Католицька Церква, тому Великдень у візантійському і римському обрядах збігається лише в окремі роки.
– Які особливості пасхального богослужіння?
– Пасці передує сорокаденний Великий піст і Страсний тиждень, які готують нас до цього свята. І якщо під час посту все у храмі в темних кольорах і молитва неурочиста (переважно читана), то на Пасху все сповнено духовної радості, піднесення і тріумфу, у яскравих світлих кольорах. Богослужіння цього дня (як і всього Світлого тижня) – це урочистий гімн славного Христового Воскресіння, примирення Бога і людини, перемоги життя над смертю!
Починається пасхальне богослужіння опівночі з суботи на неділю. Зрозуміло, що справжні християни (як колись рання Церква) цієї ночі спати не будуть, а прославлятимуть воскреслого Господа торжественною молитвою. Після опівнічної відправи, яка звершується посеред храму перед плащаницею (оспівуються страждання і погребіння Христові, але вже не зі скорботою, а з радісним очікуванням Воскресіння Господнього), відбувається урочиста хресна хода зі співом стихири: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити». Під передзвін усі люди за священиками йдуть до сходу сонця (назустріч воскреслому Христу, Якого Церква називає Сонцем Правди) навколо храму (оскільки коло є символом вічності, нескінченності).
Обійшовши так тричі (на знак Святої Трійці), старший священнослужитель виголошує початкове славослів’я: «Слава святій, єдиносущній, животворчій і нероздільній Тройці…» та починає співати найважливіший пасхальний піснеспів – тропар свята: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував».
Відтак відбувається урочисте пасхальне богослужіння. Царські ворота відкриваються перед початком хресного ходу і залишаються відкритими аж до кінця Світлого тижня (до суботи) на знак того, що тепер немає нічого, що відділяло б людину від Бога. Пам’ятаємо, в Євангелії сказано, що завіса храму, яка відділяла Святеє Святих, розірвалася зверху донизу, бо смерть Ісуса Христа знищила силу гріха і все те, що роз’єднувало Бога і людину. Відтепер двері до Бога відчинено, і хто бажає, може сміливо приходити через покаяння.
– Що означає освячення а’ртоса, а пізніше пасок?
– До особливостей пасхального богослужіння належить і те, що після заамвонної молитви освячується спеціально приготовлений хліб із зображенням хреста чи ікони Воскресіння (по-грецьки – «артос»). Він благословляється спеціальною молитвою та окропленням освяченою водою і символізує воскреслого Ісуса. Цей звичай походить від апостолів, що пам’ятали слова Спасителя: «Я – Хліб життя!» і залишали за столом одне вільне місце й клали перед ним хліб, що означав невидиму присутність на трапезі Самого Спасителя. У кінці Світлого тижня артос розділюється і роздається вірним. А також на Великдень Церква освячує паски, писанки, крашанки та інші пасхальні страви, які також мають свою символіку.
– А чому освячення пасок іноді здійснюють напередодні, ще в суботу?
– Для немічних людей, подорожуючих і всіх, хто з певних причин не зможе бути на урочистому всенічному богослужінні, Церква має звичай освячувати пасхальні страви вже в суботу після Божественної Літургії.
– На Волині прийнято у перший день Пасхи іти на цвинтар. Звідки ця традиція?
– Григорій Богослов навчає, що свято є спасінням світові видимому (земному) і невидимому (небесному). Для християн (на відміну від нехристиян) є прекрасна обітниця нашого Спасителя Ісуса Христа, що хто вірує в Нього, хоч і помре – буде жити. А тому, відсвяткувавши це найвеличніше торжество, ми поспішаємо і до наших рідних, що померли, з цією чудовою звісткою: Христос воскрес! У нас це має назву Проводи – урочисте поминання померлих, Великдень померлих, який зазвичай відбувається у першу неділю після Пасхи (у різних місцевостях може мати свої особливості). Звичай має корені язичницькі, але з воскресінням Христовим отримав християнське значення. Прибирають могили своїх рідних, а після Великодня приїжджають сім’ями на цвинтар, щоб у ці радісні дні пом’янути своїх спочилих рідних і близьких, запрошуючи священика відслужити коротку пасхальну панахиду.
– Скільки часу християни вітаються «Христос воскрес!»?
- Після великоднього богослужіння люди повертаються додому з вітанням: «Христос воскрес! – Воістину воскрес!». Цими словами християни вітаються впродовж сорока днів, аж до свята Вознесіння Господнього.
Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; [email protected]
