Мученика Сави Стратилата i з ним 70-ти воїнів (272). Преподобного Сави Києво-Печерського, в Ближнiх печерах (ХІІІ). Преподобного Олексiя, затворника Печерського, в Ближнiх печерах (ХІІІ). Мучеників Пасикрата i Валентина (228)...
Світла п'ятниця – ікони Божої Матері «Живоносне Джерело»
Кожного року в п’ятницю Світлого тижня Православна Церква святкує день цієї чудотворної ікони. Традиція пошанування образа бере початок ще від середини V століття. Свято встановлено на згадку про оновлення одного храму в Константинополі та вчинення там чудес. Той Господній дім збудував візантійський імператор Лев І. Коли він ще був одним із воєначальників, прогулюючись спекотного дня у Булуклійському гаю, зустрів незрячого, який знемагав від спраги. Співчуваючи, Лев усадовив його під деревом та пішов шукати воду, але ніде її не знайшов. Коли повернувся стомленим та засмученим до сліпого, то раптом із гущавини почув голос: «Леве, не сумуй та не трудися довго шукати воду, вона біля тебе. Увійди всередину гаю, там ти знайдеш живу воду. Зачерпни та вгамуй спрагу немічного. Помаж йому очі – і до нього повернеться зір. А хто Я, ти невдовзі дізнаєшся. Я допоможу тобі звести тут храм на Мою честь, у якім усі благочестиві отримуватимуть здійснення своїх благих побажань та зцілення від недуг».
Лев справді відшукав неподалік воду і коли напоїв незрячого та помазав йому очі, той миттю прозрів. Слава про це чудо швидко рознеслася скрізь, і віряни поспішили до цілющого джерела.
Коли Лев став імператором, то передусім повелів звести там величний храм на честь Божої Матері. А на згадку про цю подію імператор постановив щороку в п’ятницю на Світлій седмиці урочисто відзначати освячення його на честь і славу Пресвятої Богородиці.
У ХV столітті церкву зруйнували турки. До руїн приставили стражника, який забороняв наближатись до цього місця. З часом суворість заборони пом’якшилась, і християни спорудили там невелику церковцю. Проте і її у 1821 році вороги зруйнували, а джерело засипали. Християни знову розібрали руїну, відкрили джерело і, як і раніше, черпали з нього воду. Незабаром серед уламків було віднайдено запис десяти чудес від джерела.
За султана Махмуда ІІ православні в Османській імперії отримали деяку свободу богослужінь. Вони скористалися нею, щоб утретє воздвигнути храм над цим ключем. У 1835 році з великою урочистістю Патріарх Константин у співслужінні двадцяти архієреїв та при великій кількості богомільців освятив цей Божий дім; при ньому влаштували лікарню й богодільню.
У пам’ять про цю подію в п’ятницю Світлої седмиці кожного року звершується чин водосвяття з пасхальним хресним ходом.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса