Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіПереполовення П’ятдесятниці
Статті

Переполовення П’ятдесятниці

Віталій КЛІМЧУК Переполовення П’ятдесятниці

Це перехідне свято Православної Церкви, установлене на середині шляху від Пасхи до П’ятдесятниці, тобто на 25-й день після Великодня. Переполовення – те, що на половині. Цього року свято, яке належить до т. зв. малих Господських, випало на 10 травня.

Під час святкового Богослужіння читається фрагмент із Євангелія від Йоана (Ін. 7:14–30). У ньому розповідається про те, як Спаситель на третій рік Своєї проповіді прийшов до храму та проповідував Царство Боже серед юдеїв, у т. ч. серед знавців Біблії. Знавці дивувалися, як може так знати Писання людина, яка ніколи від них не вчилася. На це Спаситель відповів, що об’явлена Ним істина та мудрість походить не від людей, а від Самого Бога. А далі Христос сміливо викрив невірство та лукавство юдейських старійшин, які, кажучи, що знають Бога, через свою заздрість насправді вже шукають смерті Ісуса, начебто Він проповідує щось інше, ніж проповідував Мойсей та пророки. Адже серед Його вчинків і слів не було нічого вартого хоч якогось осуду. Тому Спаситель прямо запитав їх: «Чого ж шукаєте, як вбити Мене?»

Чим більше Спаситель виявляв Себе людям, тим більш зухвало та вперто виступали вони проти Нього. Чим більше аргументів для них наводив, тим більше розлючував їх. Євангеліст звертає увагу на деяких городян із Єрусалима, які чули, що повинен прийти Месія, але які також чули, що цього Ісуса повинні вбити, як самозванця та бунтаря. Але дивлячись на те, як сміливо Він спілкується з начальниками, у них виникли сумніви: невже й старійшини переконалися в тому, що цей син теслі з Назарета і є обіцяний та давно очікуваний людством Спаситель? На це Ісус відповів їм: «Мене знаєте… але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. Я знаю Його, бо Я від Нього». Це ще більше розлютило присутніх, і ще більше зміцнило в переконанні заарештувати його, але не зробили цього, «бо не настав ще час Його». Деякі вражені свідки цього дійства повірили в Христа.

Ця подія відбулася на переполовення юдейського свята Кýщів – одного з трьох великих всенародних єврейських свят на згадку перебування євреїв у кýщах (наметах) під час їх мандрів пустелею, і особливо на згадку показаного Богом Мойсеєві на горі намета (Вих. 25, 40), за подобою якого Мойсей поставив скинію (Вих. 39, 43; 40, 1). Особливостями християнського Переполовення є те, що воно, наслідуючи старозавітне свято Кýщів, теж має вісім днів, починаючи з четвертої середи після Великодня до середи п’ятого тижня. Про це давнє християнське свято згадує у своїх повчаннях св. Йоан Золотоуст. У V столітті Анатолій Константинопольський, у VII – преподобний Андрій Критський, у VIII – св. Йоан Дамаскин, у IX – преподобний Феофан Сповідник оспівали Переполовення в духовних піснях, якими Церква й нині вихваляє Господа у ці дні.

До захоплення мусульманами Константинополя в 1453 році Переполовення було одним із престольних празників собору Святої Софії – найбільшого православного храму Візантійської імперії та кафедрального собору Вселенського Патріарха.

Переполовення має за мету зміцнити нас у вірі у воскреслого Христа, закликати зберігати Божі Заповіді та приготуватися до Господнього Вознесіння й Зішестя Святого Духа. На Утрені цього дня співається: «Просвітившися, брати, Воскресінням Спаса Христа, і досягши Переполовення Господнього празника, щиросердечно зберігаймо Божі заповіді, щоб ми стали достойні і Вознесіння празнувати, й одержати прихід Святого Духа».

Волин. єпарх. відом.– 2017.– № 5 (150)

10 травня 2023 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери