Преподобного Іларiона Нового, ігумена Пелiкiтського (бл. 754). Преподобного Стефана Чудотворця, сповідника, ігумена Триглiйського (бл. 815). Преподобномученика Євстратiя Печерського, в Ближнiх печерах (1097)...
Ікона «Вознесення Господнє»
Цей образ датується XVIII ст. Передано у Волинський краєзнавчий музей із церкви села Пірванче Горохівського деканату в 1981 році. Матеріали: дерево (липа, ялина), паволока, левкас (ґрунт із крейди та клею), темпера. Реставровано у 1983 році Л. Я. Обухович. Експонується в Музеї волинської ікони.
На сороковий день після Воскресіння (Пасхи) відзначаємо Вознесення Ісуса Христа на небо. Це одне з найбільших, двунадесятих свят. Протягом сорока днів Ісус являвся Своїм учням і вчив їх. В останній день вивів у місцевість Віфанію на Оливну гору, востаннє поблагословив їх, віддалився і вознісся на небо (Мф.16:19; Лк. 24:50–52; Діяння 1: 9–11).
Перші зображення цієї події, які збереглися, відносяться до III–IV століть. Сцена Вознесення вирішувалася тоді особливо: рука Бога-Отця, яка протягується з-за хмари, веде Ісуса Христа по горі до неба. Зображали також вогняну колісницю, серафимів, сонце і місяць, сувій у руці Спасителя, царську корону, яку підносять ангели. Пізніше на основі складних богословських пошуків було розроблено візантійський канон ікони Вознесення і появилася нова композиція, що поєднувала два плани – верхній і нижній. Внизу – Діва Марія з апостолами, вгорі – постать Ісуса в сяйві, що супроводжується двома ангелами.
Пірванецька ікона «Вознесення Господнє» – це складова празничного ряду іконостасу. Її композиція поєднала традиції візантійського мистецтва і барокові здобутки західноєвропейських майстрів. Бачимо спробу передати чудесну подію реалістично, наблизити до історичної картини. Все ж, за законами сакрального мистецтва, тут історичне зображення поєднується з символічним. Історичне ґрунтується на буквальному біблійному описі події, а символічне має літургійний характер. У нижній частині композиції зображено дві постаті, що стоять на колінах, – апостола Петра і Богородиці, які несуть символіку Церкви Христової. Нижній план образа утворений правою і лівою групою апостолів з Марією. Їх закомпоновано в умовну дугу, яка огинає зображення Оливної гори. Щодо кількості апостолів, то протягом історії іконописання використовували різні варіанти, найчастіше дванадцять та одинадцять. Автор цього образа подав десятьох учнів Христових, відрахувавши зрадника Юду й апостола Павла, який ще не був покликаний. Жести рук апостолів передають захоплення і радість.
Верхній план ікони відображає постать Ісуса в золотистому сяйві. Він у червоному хітоні з молитовно піднятими руками, оточений хмарами, піднімається в небо. З обох сторін від Нього на хмаринах два ангели наче ілюструють біблійну розповідь: «...два мужі в білій одежі стали при них та й сказали: “Мужі галилейські ... Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо» (Діяння (1: 11).
Для досягнення досконалості в побудові образа іконописець застосовує принцип центричності, адже він символізує божественну ідею світу. Вершина гори є умовним центром кола, яке утворюють лики всіх осіб сюжету.
Колірний лад образа звучить радісно і велично. Яскраві червоні акорди, розміщені триполюсно, підтримуються чистим глибоким зеленим тоном у центрі композиції. Переливи жовто-золотистих відтінків поєднуються з багатством синіх. Така повнота кольору якнайкраще передає Божественну гармонію.
Лики Ісуса, Богородиці й ангелів ідеальні, такі, як створила їх традиція впродовж століть. Апостолам іконописець надає індивідуальних рис, відтворює їхній психологічно-емоційний стан.
Віруючий, звертаючись до цієї прекрасної ікони, дивовижним чином переживає Вознесення Господнє, яке наповнює духовною силою.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса