Цей образ датовано XVIII ст. Дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення. Походить із церкви Архістратига Михаїла с. Смолигів Луцького районного деканату. Зберігається в Музеї волинської ікони.
На Першому і Другому Вселенських соборах у IV ст. Християнською Церквою прийнято догмат про Єдиного Бога, Який існує у Трьох Іпостасях: Бог-Отець, Бог-Син і Бог–Дух Святий. Три Іпостасі Бога незлитні й нероздільні – єдиносущна Пресвята Трійця. У Святому Письмі нема слова Трійця, але в кількох місцях говориться про Бога у множині. Термін цей виник у боротьбі з єресями, які стверджували, що Ісус Христос – нібито не Бог, а Святий Дух – не Іпостась Бога.
Ікони Трійці – візуальне вираження цього догмата. Сюжет зображень Трійці Старозавітної будується на біблійній розповіді про те, як праотець Авраам і його дружина Сарра зустріли біля діброви Мамре Трьох Ангелів, про Яких говориться також в однині (Бут. 18:1–15). Для Них Авраам і Сарра гостинно приготували з кращого борошна «прісні хліби», «теля ніжне і гарне», «олії і молока». Один з ангелів повідомив про народження у Сарри сина, що «від Авраама дійсно піде народ великий і сильний, і благословляться в ньому всі народи землі» (Бут. 18:18). За традиційними християнськими поясненнями, в о’бразі Трьох Ангелів Аврааму було дано одкровення про Єдиносущного і Триіпостасного Бога.
Робота волинського народного маляра має оповідний характер: автор точно йде за текстом Святого Письма. Три Ангели в єдиному пориві повернуті вправо, до Сарри, яка стоїть, тримаючи у руках таріль із рибою. Риба – ранній християнський символ: перші букви слів грецького виразу «Ісус Христос – Син Божий, Спаситель» складають слово «ІХТІС» (риба). Така ж таріль із рибою стоїть по центру прямокутного столу з трьома масивними ніжками, який одночасно символізує гріб Господній і вівтар храму. Ангел посередині як Іпостась Сина Божого подається вище за інших із піднятою головою, в той час як голови інших Ангелів злегка схилені у пошануванні. Вказівним пальцем правиці цей ангел показує вгору на Мамврійського дуба, у зеленій кроні якого вписано трикутник – символ Святої Трійці. Ангели одягнені у традиційне вбрання – хітони і гіматії різних кольорів, у руках однакові жезли-посохи подорожніх. Розгорнуті сіро-білі крила ніби огортають срібні німби. Ангел справа, одягнутий у червоний гіматій (атрибут Бога-Отця), лівою рукою торкається хліба на тарелі, права піднята з відкритою долонею. Ангел зліва правицею тримає жезл, лівицею вказує на середущого. Ідеї триєдності Бога відповідають і зображені на столі три чаші, три хліби, три тарілки з трьома ножами. Ближче до країв стола – дві ложки і дві невеликі хлібини, які символізують єдність двох начал, двох сутностей – божественного і людського, небесного і земного. Лики ангелів молоді, рум’яні з чітко промальованими бровами і великими очима. На противагу їм Авраам і Сарра зображені як люди старшого віку, у повазі до гостей.
Автор вносить в образ згадку про стародавній звичай, який із часом став символічним обрядом у Церкві. Так, на поземі намальовано глек із посудиною для омивання ніг подорожнім: «…й омиють ноги Ваші; і відпочинете під цим деревом» (Бут. 18:4). Ця традиція отримала новий зміст у Новому Заповіті: «…Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному» (Ів.13:14). Тож як Ісус Христос омив ноги Своїм учням перед Тайною вечерею, так і тепер у Великий четвер Страсного тижня архієрей омиває ноги 12-м священикам у храмі.
Колорит образа надзвичайно насичений, яскравий, різнобарвний, із великими площинами срібла, яке покриває німби ангелів і тло, різьблене рослинним орнаментом.
На іконі демонструється не просто трапеза біля Мамврійського дуба. Головний зміст полягає в тому, що у глибинах Святої Трійці йде рада про спокуту людства від гріхів через покаяння і щиру віру.
