Преподобного Іларiона Нового, ігумена Пелiкiтського (бл. 754). Преподобного Стефана Чудотворця, сповідника, ігумена Триглiйського (бл. 815). Преподобномученика Євстратiя Печерського, в Ближнiх печерах (1097)...
3 червня – Рівноапостольних Костянтина та матері його Єлени
Деяких людей ми називаємо рівноапостольними. Вони не належали до числа апостолів Христових, одначе Церква прирівнює їх з першими проповідниками Нового Завіту. Серед них і свята цариця Єлена.
Вона була з простих людей. Цар, женившись на ній, привів її з бідного батьківського дому в палац, де її спочатку чекали почесті й слава, а потім тяжке розчарування: чоловік її залишив і відправив далеко від палацу, де вона жила ніби як скинута з трону цариця. Але найгіршим для неї було те, що син її Костянтин не був допущений до неї; поки він не виріс, вона його майже ніколи не бачила.
Проте вона не озлобилась, не носила у своєму серці гіркоти. І Господь винагородив її. Коли помер її чоловік, Костянтин успадкував царство. Він зустрівся зі своєю матір’ю, вивів її з безвісності, і знову вона опинилася в блискові палацу серед придворних. Вони ж знали, що цариця-мати – християнка, спершу скрита, потім – явна, і намагалися показати перед нею свою християнську віру, аби вгодити матері імператора. Бо ж саме цар Костянтин спершу, 311 року, легалізував християнство в Римській імперії, а 313-го – проголосив його державною релігією своєї велетенської країни (хоча сам охрестився лише на смертному ложі).
Проте Єлені було байдуже те шанування, яким оточували царів: воно здавалося їй чимось пустим і непотрібним. Не раз буває, що люди, котрі вийшли з бідних, суворих обставин, потрапляючи в умови сприятливіші, стають гордими, зарозумілими, наче винагороджуючи себе за минулі приниження. Та цього не трапилося з Єленою, матір’ю царя.
Ким же вона стала? Її серце було зайняте одним: утвердженням і поширенням віри Христової. Як проста прочанка, їздила вона святими місцями, відновлюючи зруйновані язичниками храми, закликаючи людей до нових християнських святинь. Побувала цариця Єлена і на Голгофі: це за її наказом там було проведено розкопки і видобуто із землі три хрести – Ісуса і двох розбійників.
Немає сумніву, що вплив Єлени на свого сина Костянтина, названого Великим, сприяв утвердженню християнства в імперії, тож недарма цих двох осіб Церква іменує рівноапостольними.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса