Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Воздвиження чесного хреста
Початок ХVІІІ ст. Дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення.
Походить із Хрестовоздвиженської церкви с. Козлиничі Ковельського районного деканату. Зберігається в Музеї волинської ікони
Свято Воздвиження чесного і животворчого хреста Господнього – одне з великих торжеств Християнської Церкви. Воно стало відзначатися майже водночас із самою подією, якій присвячене. Історики Церкви вважають, що основою цього празника стало дві події: віднайдення у ІV ст. голгофського хреста та повернення його з Персії до Єрусалима у VІІ ст.
Саме слово «воздвиження» по-церковнослов’янськи означає «піднесення», тобто урочистий обряд пошанування і прославлення хреста Господнього. Віднайдений він був матір’ю імператора Костянтина Великого у 326 р. Як свідчать перекази, хрест, на якому розіп’яли Спасителя, був упізнаний після того як він засвідчив свою чудодійну силу, воскресивши недавно померлого чоловіка. Знайдена святиня зібрала величезний натовп, тому єрусалимський Патріарх Макарій, який був свідком чуда, змушений був стати на підвищення та підняти хреста над головою, щоб усі могли його побачити. Ця подія лягла в основу церковного обряду воздвиження хреста, а потім і однойменного свята, яке відзначається у Візантії вже з ІV ст.
Найдавніші зі збережених зображень Воздвиження хреста відносяться до Х ст. На Русі подібний обряд згадується у документах ХІІІ ст. У давні часи він проводився тільки на єпископських кафедрах та у великих соборах, де був єпископ і багато священиків. Лише у 1276 р. дано дозвіл на здійснення Воздвиження в усіх церквах.
Волинська ікона з храму с. Козлиничі відноситься до досить нетривалого варіанту іконографічної традиції та має свої, лише їй притаманні особливості. Патріарх Макарій зображений у центрі композиції не на підвищенні, а перед широким квадратним столом –тетраподом (із грецької – чотириніжник). Його древня, більш правильна назва –проскинітарій (грецькою – припадання, поклоніння). Є відомості, що у православних храмах Київської митрополії такі столи стояли в центрі храму на початку ХVІІ ст. Їх багато прикрашали або накривали спеціальним покривалом, кольору відповідно до свята.
Іконописець зобразив на тетраподі червоний плат із хрестом та ініціалами хоругви св. Костянтина «ІС ХС НІКА» – «Ісус Христос перемагає», по кутах – чотири свічники з запаленими свічками. Архієрей піднімає над головою хрест, прикрашений зіллям і квітами. Його за лікті підтримують два диякони з кадилами у руках (як це проходить під час богослужіння). Обабіч тетраподу – група свідків події; зліва стоять чоловіки, очолювані св. Костянтином, справа – жінки зі св. Єленою. Відтворюючи релігійну сцену, маляр індивідуалізує її, передає втілення реальної дії — святкової служби у храмі, водночас не відступає від іконографічного канону за типом афонської «Єрмінії». Привертає увагу зображення на задньому плані – арки з колонами, своєрідне відтворення інтер’єру храму, де відбувався урочистий обряд.
Автором образа є майстер, близький до кола відомого волинського іконописця кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., знаного як Маляр із Михнівки. У композиції присутні характерні риси творів цього маляра – строга симетрія, декоративність, поєднання символічних і реалістичних форм.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса