Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіНеділя 24-та після П’ятдесятниці (Лк. 41–56)
Статті

Неділя 24-та після П’ятдесятниці (Лк. 41–56)

Віталій КЛІМЧУК Неділя 24-та після П’ятдесятниці

Уже вкотре Євангеліє оповідає нам історію творення Ісусом надзвичайного дива – зцілення недужих та воскресіння із мертвих. Цього разу до Спасителя прийшов начальник синагоги, котрому аж ніяк не личило перед своїми одновірцями звертатися до Нього по допомогу. Проте батьківська любов взяла своє – дванадцятирічна донька лежала вдома на смертному одрі, і вся родина неймовірно страждала. Єдина надія на спасіння була пов’язана з Ісусом Христом.

Дорогою до будинку хворої Його одежі торкнулась жінка, що вже дванадцять літ страждала на важку недугу, і Він одразу відчув це, бо сил Його враз поменшало: «Я відчув, як сила вийшла з Мене. Жінка, побачивши, що вона не втаїлася, тремтячи, підійшла
і, впавши перед Ним, розповіла Йому перед усім народом, з якої причини доторкнулася до Нього і як раптом зцілилася. Він сказав їй: дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе, іди з миром!».(Лк:46–48).

Віра хворої жінки була настільки сильною, що вона, попри всі тогочасні заборони бути присутньою зі своєю недугою серед людей, вирішила все ж рятуватися. Рятуватися у вірі. Чим не приклад для наслідування тим, хто занепадає духом, впадає у так звану депресію, опускає руки перед проблемами, вважаючи їх життєвою катастрофою? А вихід, виявляється, завжди є, він оснований на щирій вірі у велич Христа, Якому під силу навіть немислимі дива.

Продовження цієї історії позначене ще більшим чудом, яке створив Христос. Начальнику синагоги повідомили, що вже марно поспішати з поміччю до його домівки, – донька померла. Проте Ісус не припинив Свою ходу: «не бійся, тільки віруй, і спасенна буде» (Лк:50).Зайшовши з апостолами і батьками в дім, «виславши всіх геть, узяв її за руку і виголосив: дівчино, встань.
І повернувся дух її, і воскресла вмить, і Він звелів дати їй їсти. І здивувалися батьки її. Він же повелів їм нікому не казати про те, що сталося»
(Лк:54–56).

Чому Ісус велів тримати цю подію в тайні? Бо не віруючі в його силу і так би не повірили факту зцілення й воскресіння хворих, а очевидцям і сам факт дива говорить за себе. Віряни не повинні забувати чудодійної сили молитви. Інколи ми переконуємось у відновленні нашого духу та оптимізму, інколи, впавши у безодню відчаю, воскресаємо для подальших дій завдяки помочі Всевишнього. Святе Письмо ми здатні щоденно ілюструвати та підтверджувати власним прикладом, сповідуючи глибоку віру в те, що просимо. «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють» (Мф:7, 8).

Волин. єпарх. відом. – 2017.– № 11 (156)

24 листопада 2022 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери