Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
8 квітня – Собор архангела Гавриїла
Архангел Гавриїл був обраний Господом для того, щоб благовістити Діві Марії, а з Нею і всім людям, велику радість – про втілення Сина Божого. Тому наступного дня після Благовіщення, прославивши Пречисту Діву, дякують Господу і шанують Його посланника архангела Гавриїла. На іконах його зображають із райською гілкою, принесеною ним Діві, або із засвіченим ліхтарем у правій і дзеркалом в лівій руці. У цей день згадуються всі явлення архангела Гавриїла: він надихав Мойсея при написанні Книги Буття; пророкові Даниїлу сповіщав про долю єврейського народу; являвся праведній Анні зі звісткою про народження від неї Діви Марії, священику Захарії сповіщав про народження предтечі Господнього; невідступно перебував із Богородицею у час Її земного життя; являвся святому Йосифові Обручнику.
В Гефсиманському саду, де Ісус Христос молився, – зміцнював Його перед стражданнями. Жони-мироносиці першими почули радісну звістку про воскресіння Христове також від архангела Гавриїла.
Згадуючи в цей день багаторазові явлення цього ангела і його ревне виконання Божественної волі, сповідуючи його клопотання перед Господом про християн, Православна Церква закликає своїх чад із вірою і старанністю вдаватися в молитвах до великого небожителя Гавриїла.
Касперівської ікони Божої Матері (святкування у Світлу середу)
Найвідоміша православна святиня південних земель України – Касперівська ікона Богородиці – вже кілька століть дарує віруючим дива зцілення, допомагаючи у найскрутніші часи і рятуючи від біди. Святий образ від 1936 року постійно перебуває у Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси.
Згідно з переказом, ікона ця була наприкінці XVI століття привезена в Україну з Румунії сербом, який оселився в Ольвіопільському повіті Херсонської губернії. Переходячи від батьків до дітей, у 1809 році образ став власністю поміщиці Касперової. Ікона була стара, і живопис настільки потемнів, що важко було розібрати риси Божої Матері та Спасителя.
У лютому ١٨٤٠ року, переживаючи великі прикрощі, Касперова якось уночі довго молилася перед реліквією. Під час молитви вона зауважила, що лики Богоматері й Немовляти роз’яснилися, ікона дивним чином оновилася.
Від цього образа, який знаходився в будинку поміщиці, згодом відбулося безліч чудес і зцілень. Після дослідження їх Священний Синод визнав ікону чудотворною. До неї стало постійно стікатися багато паломників, і в 1844 році Касперова, вважаючи за неможливеутримувати чудотворний образ у своєму домі, віднесла його в місцевий Свято-Миколаївський храм.
У ١٨٥٢ році жителі Херсона виклопотали дозвіл щорічно на Вознесіння Господнє хресним ходом приносити до них цю святиню. А з 1853 року і жителі міста Миколаєва отримали можливість із 1 липня по ١ серпня вшановувати Касперівську ікону Божої Матері у своїх храмах.
У Кримську війну 1853–1855 років Одеса, осаджена ворожим флотом, переживала важкі часи. У серпні 1854-го святий чудотворний образ хресним ходом було урочисто перенесено до міського кафедрального собору, де він перебував до ٢٠ травня 1856 року.
У ١٨٥٥-му, на Покрову Пресвятої Богородиці, після того, як одеський архієпископ Інокентій при великому скупченні віруючих відслужив молебень перед Касперівською іконою Божої Матері, ворог відступив, місто залишилося неушкодженим. За загальним віруванням, Одеса була врятована благодаттю чудотворного образа. Було вирішено «на повчання нащадкам зробити цю подію незабутньою, і день 1 жовтня – святом священним».
Головним місцезнаходженням чудотворної ікони продовжує вважатися село Касперівка, але образ перебуває там недовго. Щорічно до
١ жовтня він приноситься з Касперівки до Одеси і залишається там аж до середи Пасхального тижня. Іншу частину Світлої седмиці та в найближчі тижні реліквія знаходиться в Касперівці, на свято Вознесіння переноситься до Херсона, де перебуває до ١٢ липня, а потім до ١٤ серпня перед нею моляться жителі Миколаєва. По всіх місцях перебування образа по п’ятницях перед нею читається акафіст.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса