Створення цього образа пов’язують із притчею про злочинця, який кожен день щиро молився перед образом Пресвятої Богородиці, повторюючи архангельське вітання: «Радуйся, Благодатна!», а потім відправлявся на гріховні діяння. Але одного разу, стоячи перед іконою на колінах, раптом побачив, що вона ожила. На руках і ногах Божественного Немовляти, Якого тримала Богоматір, відкрилися рани, що кровоточили. Страшне видіння злякало і до глибини душі вразило заблукалого, з його очей полилися сльози. З глибоким співчуттям він запитав у Діви Марії: «Хто посмів це зробити?». На що Вона йому відповіла: це він та інші грішники своїми гріхами кожен раз розпинають Її Сина.
Злочинець усвідомив свою провину і почав просити прощення у Спасителя, але отримав відмову. Тоді за нього заступилася Богородиця і сказала Ісусу, що разом із грішником буде лежати біля Його ніг, поки не отримає прощення. Христос простив злочинця, але на знак каяття він мав доторкнуться губами до Його ран. Вражений зловмисник так і зробив – і на цьому видіння закінчилося. З того часу лиходій повністю змінився, почав вести покірливе, благочестиве та богоугодне життя. У серці грабіжника навіки оселилися подяка і трепет перед Богородицею, Яка була його Заступницею перед Господом. Його молитву зображено на образі.
Високоморальний сенс ікони в тому, що не можна поєднувати молитву й гріховність, а шлях до порятунку завжди один – через каяття й усвідомлення гріха.
Святкування ікони «Несподівана радість» відбувається двічі на рік: 14 травня та 22 грудня. У ці дні в храмах проводяться Божественні Літургії.
