Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіІкона «Святий Георгій Переможець»
Статті

Ікона «Святий Георгій Переможець»

Людмила КАРПЮК, провідний науковий співробітник Музею волинської ікони Ікона «Святий Георгій Переможець» із с. Кутрів Горохівського деканату

Святий Георгій Переможець. Середина ХVІІІ ст. Походить із церкви Св. Георгія с. Кутрів Горохівського деканату. Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, олія. Зберігається у Музеї волинської ікони.

Одним з найбільш відомих святих у християнському світі, а в деяких країнах і найбільш шанованим, був великомученик Георгій – як звитяжець у духовній брані названий Переможцем. Особливе ставлення до нього спричинило появу великої кількості варіантів його житія. Довгий час існувало дві групи життєпису Георгія – канонічна й апокрифічна.

Згідно з візантійською агіографічною традицією, Георгій народився в Каппадокії, у родині перського воїна Геронтія. Матір’ю Георгія була християнка Поліхронія, яка й виховала сина у християнському дусі. Після смерті чоловіка мати з сином переїхали у Палестину, де біля міста Лідда у неї були багаті маєтки. Молодий Георгій служив трибуном у війську імператора, а коли почалися гоніння на християн, роздав своє майно злидарям. З’явившись перед імператором Діоклетіаном, він осудив ідолопоклонство, яке панувало у державі. Після жорстоких катувань Георгія стратили, а тіло його переніс слуга у Лідду. Вважається, що йому належить опис мук святого, бо ж був присутній при цих страстях.

Найбільш ранні відомі зображення святого відносяться до VІ ст. і представляють його в образі мученика. З Х ст. переважає образ Георгія – воїна з хрестом і списом у руках.

Прийнявши Християнство, Русь отримала у спадок уже детально розроблену іконографію св. Георгія. Це зображення юного воїна у військовому обладунку, з ликом, обрамленим шапкою кучерявого волосся. Його ноги захищені мідними поножами, а в руці – спис.

У середині ХVІІІ ст. невідомий волинський маляр написав храмовий образ великомученика Георгія для церкви с. Кутрів. Автор відійшов від строгого іконографічного канону більш раннього часу, він створив образ юного мужнього воїна, а не мученика. Перед нами переможець і охоронець віри Христової. Тут виразно проявляються риси світського, портретного малярства, яке утверджується на західноукраїнських землях у середині – другій половині XVIII ст. Це майже поколінне зображення святого у формі репрезентативного портрета воїна.

Постать займає весь іконний простір. Він повернутий управо, у піднятій до грудей лівій руці затиснуто спис, права – міцно стискає великий круглий щит, зліва, внизу на стегні, – ефес шаблі. Груди Георгія закриті срібним обладунком з опліччям у формі людського лиця. На обладунок накинуто об’ємний яскраво-червоний плащ, зав’язаний у вузол на лівому плечі. Маляр зображує лик святого як юне «ідеалізоване» обличчя, яке вражає зовнішньою красивістю. Він сповнений благородством і самоповагою. Зачіска – довге кучеряве волосся, яке спадає на плечі. Маляр акцентує увагу на великих проникливих очах святого, його погляд спрямований на глядача. Автор підкреслює атлетичні форми тіла Георгія за допомогою світлотіньового ліплення форми.

У цілому цей образ можна охарактеризувати як ідеалізоване зображення святого, позначене певною аристократичністю і зовнішньою пишнотою. Вся композиція ікони, дуже відмінна від традиційної іконографії, відповідає мистецьким уподобанням доби бароко.

Волин. єпарх. відом.– 2018.– № 06 (162)

9 грудня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери