Великомученика Юрія Переможця (303). Мучениці цариці Олександри (303). Мучеників Анатолія і Протолеона (303)...
22-га неділя після П’ятдесятниці
Цього дня Церква пропонує нам для роздумів притчу про багача і Лазаря. Вона міститься лише у євангеліста Луки (16:19–31) і оповідає про взаємопов’язаність, протягом життя та після смерті, між не названим на ім’я багачем та жебраком Лазарем.
Турбота про ближнього завжди розглядалася Святим Письмом як релігійний обов’язок, невиконання якого тягло за собою покарання.
Матеріальний достаток багача не є ознакою Божого благословення, бо врешті-решт приводить його до пекла. Як і бідність Лазаря не є знаком Божого несприйняття, бо він опиняється «на лоні Авраамовому».
Пси також підкреслюють контраст між головними дійовими особами притчі. Багач оточений братами, друзями та численними слугами, а до Лазаря наважуються наблизитися лише пси – зневажені істоти, що постійно риються у смітті, шукаючи залишки поживи.
«Отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому» (Лк. 16:24). Дріб’язковість прохання багатого підкреслює глибину його страждання. Є певнa паралель між багачем, що просить лише про краплю води з рук Лазаря, і бажанням самого Лазаря насититися хоч би крихтами, що падали зі столу багача…
Запізніле каяття багатія не є тою щирою сповіддю, яка претендує на Господнє прощення. Адже визнання власної провини має бути свідомим за земного життя, а не постфактум.
«Так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого. Маю бо п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки» (Лк. 16:27–28). Ці слова багача викликані любов’ю до своїх рідних. За цим проханням стоїть приховане звинувачення: мовляв, якби він знав про очікувані муки, то поводив би себе інакше. Навіть у пеклі шукає виправдання своїм гріхам і намагається перекласти провину на когось іншого…
Важко визначити, коли було більше бідних: сьогодні чи за земного життя Спасителя.
У будь-якому випадку, Христос точно передбачив, що бідних ми завжди матимемо. Протягом останніх десятиліть їх кількість зросла катастрофічно, вперше в історії подолавши цифру в один мільярд. Щодня у світі 25 000 людей помирають від голоду, недоїдання та викликаних ними захворювань. Ця сумна статистика свідчить, що через два тисячоліття існування Церкви кількість Лазарів коло наших воріт збільшується.
Завершується притча тим, що багатий мав п’ять братів, які теж відкидали Закон і Пророків. Ми повинні впізнати себе у цій притчі: ми і є тими братами. Це нас хоче попередити померлий багач, і нам адресовано слова Авраама:
«…якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять»
(Лк. 16:31).
Господня притча є для нас найбільшою пересторогою і порадою. Христос навчає нас завжди пам’ятати про людей, які є довкола, не чекаючи, коли вони звернуться до нас по допомогу і розкажуть про свої проблеми. Євангельська притча делікатно підказує, як важливо вміти вчасно помічати у своїх ближніх потребу в допомозі та вчасно приходити до них із цією допомогою.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса