Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна СтаттіСирна седмиця, чи Масляна
Статті

Сирна седмиця, чи Масляна

Запитання: «Звідки виникла традиція святкувати Масницю і як це робити правильно?»

Відповідає священик Андрій ХРОМЯК, кандидат богословських наук, настоятель парафії Юрія Переможця с. Жабка Ківерецького деканату.

Масляна, Масниця – то народні назви. У богослужбових книгах і церковному календарі вона називається Сирною седмицею, тому що, за Уставом, зі скоромного можна їсти тільки молочну їжу. Утримуючись від м’яса, ми очищаємо себе тілесно і поступово проймаємося світлим передчуттям Великого посту.

Богослужбові особливості Сирної седмиці й історія Церковного Уставу повністю спростовує помилкову думку, що Масниця походить від деяких дохристиянських язичницьких звичаїв. Як говориться в Синаксарі (в суботу сиропусну), візантійський імператор Іраклій (610–640 рр.) після шестирічної виснажливої війни з перським царем Хозроєм дав обітницю не їсти м’ясо в останній тиждень перед Великим постом. Ним було здобуто перемогу. Прийнявши благочестиву обітницю і прохання царя, Церква ввела її до свого Уставу.

Будучи підготовчою, Сирна седмиця виключає будь-яку непомірність у їжі. Вона заперечує переїдання й пияцтво. На порозі тихих великопісних днів душа переживає радісне піднесення, щоб потім повніше відчути покаянний настрій. Під час Сирної седмиці вже не відбуваються таїнства Вінчання. У середу і п’ятницю не служиться Літургія, в ці дні немає посту. На Часах промовляється молитва преподобного Єфрема Сирина зі схилянням колін. У неділю цього тижня Церква згадує вигнання прабатьків із раю за неслухняність і непомірність.

Увечері недільного дня здійснюється чин прощення, щоб увійти в спасительні дні Великого посту, перебуваючи з усіма в мирі. Народився цей звичай серед древніх єгипетських пустельників, які збиралися в останній день перед постом для спільної молитви. Попросивши один в одного пробачення, вони розходилися у далекі місця великої пустелі й проводили Чотиридесятницю у великих аскетичних подвигах. Ворота монастирів закривалися до Вербної неділі.

Сформований на Русі звичай проводити Масляну седмицю із млинцями цілком відповідає особливостям національного благочестя. Цими днями наші предки, готуючи млинці чи інші страви, пригощали ними всіх, хто заходив у гості, незважаючи на соціальний стан.

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання?
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; hazeta.vyev@gmail.com

Волин. єпарх. відом. – 2016. – № 3 (136)

12 лютого 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери