Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіНезалежність
Статті

Незалежність

Віталій КЛІМЧУК

У передвоєнний час на одному з мітингів, присвяченому загиблим борцям за незалежність України, один із промовців використав трибуну для утвердження своїх «особливих» поглядів. Мовляв, нами керують євреї – у політиці, економіцій релігії. Адже Син Божий теж єврей. У фіналі палкої промови оратор закликав позбутися такої влади і «здобути нарешті незалежність». Виступ був несподівано і відверто цинічним, якщо не сказати – расистським. Тоді місцевий священник, відстоюючи церковне начало, зауважив, що бути незалежним від Бога означає бути вільним від Нього, отже – божевільним…

Чи може людина бути незалежною від усього, що навколо неї відбувається? Жити у суспільстві і бути вільним від нього неможливо. Це слова сумнозвісного «класика», який хоч і не хотів, однак продовжив біблійну мудрість про залежність від Божих законів.

Кожна людина бажає мати свободу. Особливо на Заході свобода є найвищою чеснотою, і її прагнуть усі, хто є або вважає себе пригнобленим. Але свобода у Христі – не те саме, що політична чи економічна свобода. Насправді деякі найбільш пригноблені люди в історії людства мали цілковиту свободу – во Христі. У Біблії сказано, що в духовному розумінні ніхто не є вільним. У 6-му розділі Послання до римлян апостол Павло пояснює, що ми всі – раби. (Із грецької мови, якою написано Новий Завіт, слово «паíс» може перекладатися на українську як «раб», «слуга», а в деяких випадках і «син».) Ми або раби гріха, або – праведності. Ті, хто є рабами гріха, самостійно не можуть звільнитися від нього, але як тільки ми отримуємо свободу завдяки силі хреста, то стаємо рабами зовсім іншого виду, отримуючи спокій та істинну свободу.

Церква країни-агресора вміло прикривається хрестом і переконує вірян, що їх нібито підтримує небесна сила,тому благословляє вояччину на вбивство мирного населення. Одна із заповідей Божих звучить коротко і чітко: «Не вбий!». Що дає право таким служителям у рясах ігнорувати цей закон і сповідувати кров та насильство? Мабуть, повна незалежність і несприйняття істин, прописаних уБіблії. Відповідно, той, хто відрікся законів Усевишнього, – став рабом іншого правителя, який благословляє своїх рабів на кровопролиття.

У далекому 1991 році здобуття незалежності держави знаменувалося руйнуванням пам’ятників «вождю світового пролетаріату» –символу комуністичного гніту.Саме з його особою пов’язували громадяни неправильність законів суспільства і правил держави, на чолі якої стояла несправедлива влада. Тобто тодішня залежність від законів комунізму не влаштовувала людей. Тридцять перший рік Незалежності України ознаменовано теж поваленням гранітних скульптур із майданів наших поселень. Цього разу полетіли ниць російські представники науки, культури, літератури…Всі зрозуміли залежність сусідньої держави до далеко не духовних (не Божих) законів життя.

Вкотре людство пересвідчується у правдивих шляхах Господніх, які ведуть тільки до світлих вершин. Як це не парадоксально, але відчути свою залежність від Творця є найвищим проявом любові один до одного. І якщо влада країни керується високими духовними постулатами, які діють в одно із Божими,то і жити, і творити в такій державі всім людям за радість і приємність. Адже ми були звільнені від гріха Сином Божим, Який сказав: «Коли Син, отже, зробить вас вільними, то, справді, ви будете вільні» (Ін.8:36). Тепер кожний християнин дійсно може сказати разом із Павлом: «Закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерті» (Рим. 8:2).

Будучи рабами Христа, ми також стали синами та спадкоємцями Всевишнього Бога (Гал. 4:1–7). Як спадкоємці ми маємо свою частку в цьому спадку – вічному житті, яке Бог дарує всім Своїм дітям. Це привілей, що перевершує будь-який земний скарб, тоді як ті, хто перебуває в рабстві гріха, успадкують лише духовну смерть і вічність у пеклі.

Згадаймо раба, який, отримавши від господаря повну свободу, наздогнав його і попросився знову під його повну опіку. Так і ми, духовно багаті, глибоко віруючі люди просимось у повну залежність Божим мудрим законам – цілющим лікам від нашої гріховності. «Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей» (Рим. 6:12).

Царство Небесне є вічним пристанищем для нашої душі, бо саме тут зосереджено Творцем усі чесноти буття. Кожна держава, залежна від Божих законів, теж має всі шанси жити вічно і щасливо.

23 серпня 2022 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери