Преподобного Патапiя (VII). Апостолів вiд 70-ти: Сосфена, Аполлоса, Кифи, Тихика, Єпафродита, Кесарiя та Онисифора (І). Мучеників 62-х iєреїв та 300 мирян, в Африцi вiд арiан потерпiлих (477). Мучениці Анфiси в Римi (V)...
Ближче до Москви і далі від єднання: чим унікальний і важливий указ волинського митрополита УПЦ (МП)
Митрополит Волинський і Луцький Нафанаїл заборонив у служінні настоятеля храму Марії Магдалини у місті Луцьк, священника Олександра Колба.
Документ датовано 29 вересня. Що він означає для українського і навіть світового православ'я, розбирався Район.in.ua.
Здавалось би, це не перший подібний указ. У Волинській єпархії УПЦ (МП) вже вживали заходів проти священників. Здебільшого це були ті, хто перейшли до Православної церкви України. Проте випадок отця Олександра можна назвати унікальним для цієї структури. А його вплив може не тільки вийти за межі Волині, а й вплинути на розстановку сил у всьому світовому православ’ї.
Причиною для заборони стало спільне богослужіння священників УПЦ (МП) із представником Вселенського патріархату в Україні, єпископом Михаїлом 24 вересня. Останній, до речі, довгий час жив та служив на Волині. У літургії, окрім Олександра Колба, також брав участь архімандрит Київської єпархії УПЦ (МП).
Єпископ Михаїл назвав цю подію «історичною», адже це було перше співслужіння представників УПЦ (МП) та Вселенського патріархату з осені 2018 року.
Тоді, слідуючи рішенню Священного Синоду Російської православної церкви, структура Онуфрія розірвала євхаристійне спілкування із Вселенським патріархатом. Священникам та єпископам заборонялось, не тільки разом служити й причащатись із представниками Вселенського патріархату, а й навіть брати участь у спільних заходах.
Рішення Московського патріархату тоді не підтримала жодна національна православна церква. Навіть найближчі союзники РПЦ продовжили спільне служіння та причастя із Вселенським патріархатом. Підкорились рішенню Синоду тільки власне частини самого Московського патріархату в країнах колишнього Радянського Союзу.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 церковна ситуація в Україні змінилась. На місцевому рівні парафії УПЦ (МП) почали переходити в ПЦУ. Стало зрозуміло, що нічого не може залишатись так, як було. Собор УПЦ (МП) у травні 2022 декларував «повну незалежність» від Московського патріархату. Проте далі публічних заяв справа не пішла, і ніяких реальних кроків для відділення від церкви країни-агресора ніхто так і не зробив. Той же Собор фактично заблокував прямий діалог між двома гілками православ'я в Україні, виставивши ПЦУ умови, які ті б не змогли виконати.
Зважаючи на жорстоку війну та її повне схвалення патріархом РПЦ Кирилом, в самій УПЦ (МП) продовжує наростати невдоволення ситуацією. Проте, зважаючи на роки пропаганди щодо «неканонічності та безблагодатності» ПЦУ та заборонну прямого діалогу, не всі священники згодні переходити в юрисдикцію митрополита Епіфанія.
Саме тому деякі з них дивляться на Вселенського патріарха Варфоломія як на можливого посередника у конфлікті між українськими церквами. Ці сили почали закликати перестати дотримуватись сумнівного рішення Російської церкви і відновити спілкування.
Саме тому крок двох священників, які спільно із представником Вселенського патріархату в Україні служили літургію став історичним. На відмінну від ПЦУ його «канонічність та благодатність» визнається всіма церквами, навіть РПЦ, а головною перешкодою для служіння є лише конфлікт Москви з Вселенським патріархом Варфоломієм.
Указ митрополита Нафанаїла став своєрідним прецедентом. Він показав, що волинський архієрей УПЦ (МП) не готовий до жодних дій для об'єднання православ'я в Україні та розірвання єдності із Московським патріархатом.
Ба більше, у цьому питанні він виявився безкомпроміснішим навіть за свого начальника, митрополита Онуфрія. Той, на відміну від волинського ієрарха, поки навіть не коментував дії священника його єпархії, який брав участь в тому ж богослужінні.
Критикують цей указ і за надмірну суворість. Настільки надмірну, що вона аж порушує канони, тобто священні правила православної церкви. Богослови, як-от волинський священник Віктор Мартиненко чи митрополит Білоцерківський Євстратій, вказують, що отця Олександра фактично покарали двічі.
Річ у тім, що заборона священнослужіння й заборона причащатися фактично є різними покараннями. При чому друге значно важче й фактично рівнозначне відлученню від церкви. У багатьох церковних правилах чітко зазначається, що за одне порушення можна застосувати лише одне із них. Причому для початку зазвичай легше.
Отже, можна сказати, що указ волинського митрополита цілком може стати ще одним кроком від об'єднання українського православ'я та назустріч Московському патріархату. У цій ситуації важливо стежити, що ж буде далі. Якщо Онуфрій зробить те ж саме зі священником своєї єпархії, то це означатиме, що УПЦ (МП) остаточно закриває для себе ще один шлях для виходу із підпорядкування Кирилу. Їх же у цієї структури, зважаючи на відмову від прямого діалогу з ПЦУ, і так майже не лишилось.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Коць Сергій, протоієрей
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Ротченков Андрій, священик
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса