Тиждень 25-й після П’ятдесятниці
Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородицi. Пророчицi Анни, матерi, пророка Самуїла (1100 до Р.Х.). Святителя Софронiя, архієпископа Кіпрського (VI). Преподобного Стефана Новосiятеля (912)...
«Якщо ви не живете з Церквою і не відвідуєте богослужіння, ви не маєте права говорити про жодну церкву в Україні!» – Останнім часом така фраза часто попадається в соцмережах. Ці слова звучать гостро і, можливо, навіть викликають роздратування у тих, хто звик лише здалеку спостерігати за церковним життям. Але дозвольте я поясню, чому це справедливо і необхідно.
Церква – не просто будівля, не традиції чи обряди, які можна розглядати як культурні артефакти. Це живий організм, Тіло Христове (1 Кор. 12:27), в якому кожен із нас – частинка, і кожен покликаний брати участь у його житті. Як можна обговорювати серце організму, якщо ти не відчуваєш його пульсу?
Христос сказав: «Бо де двоє чи троє зібрані в ім'я Моє, там Я серед них» (Мф. 18:20). Саме у спільноті, під час богослужіння. Ми збираємося не просто для формальних обрядів, а щоб разом з Христом жити, рости духовно, зміцнюватись у вірі. Людина, яка не відвідує богослужінь, подібна до того, хто не бере участі в родинному житті, але активно коментує внутрішні справи сім’ї. Важко зрозуміти сім’ю, не будучи частиною її щоденних турбот і радостей.
Ті, хто критикують Церкву, не відчувши її духу, нагадують мені людину, яка переглядає відео з йоги і заявляє: «Тепер я знаю все про фізичну культуру». Але хіба можна зрозуміти йогу, якщо ти жодного разу навіть не став на килимок?
Церква – це життя, яке потрібно проживати разом з нею, щоби зрозуміти. Можливо, декому здається, що достатньо раз на рік прийти на Великдень, цього досить, аби «поставити галочку». Але це не так. Віра – це шлях, а Церква – компас на цьому шляху. Як можна говорити про маршрут, якщо ти жодного разу не взяв карту до рук?
Апостол Яків каже: «Не слухачі закону будуть виправдані перед Богом, а виконавці закону» (Рим. 2:13). Церква – це не просто слухання, а дія, постійна участь у справах віри. І лише той, хто бере участь у житті Церкви, має право висловлюватися про неї.
Замість того, щоб критикувати Церкву на відстані, спробуйте прийти на богослужіння, відчути атмосферу, поспілкуватися з людьми. Можливо, ви побачите щось зовсім інше, ніж те, що здається ззовні.