На це питання сучасники, без сумніву, назвуть логотип відомої у світі фірми, яка має назву корисного соковитого фрукта. І почасти будуть мати правду. Але цей символ і нині означає велике горе й трагедію в історії роду людського…
У день заговіння перед Великим постом наша увага звернена до спогаду про Адамове вигнання з раю. Згадаймо спочатку ту печальну оповідь.
Єву створив Господь із ребра Адамового, показуючи тим, що Єва однієї природи і плоті та рівної гідності з ним (у давньоєврейському оригіналі Старого Завіту слово «цела» означає не тільки «ребро», а й грань, аспект людської природи). Всевишній, створивши перших людей, помістив їх у раю. Це був прекрасний сад, в якому був надлишок земних благ та незвичайна краса і блаженство. Там текли річки й росли дерева з чудовими плодами. Серед тих дерев було одне особливе – дерево пізнання добра та зла. Бог заборонив Адаму та Єві куштувати його, щоб не померли. Зі всякого ж іншого дозволив. Та вони і не хотіли їсти плодів, яких Бог заборонив: вони любили Його. Однак недовгим було блаженство перших людей у раю.
З’явилась спокуса в образі диявола і переконала Єву скуштувати заборонений плід. «Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло. Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував» (Бут. 3:1–6).
Відразу після гріхопадіння, здавалося б, розкрилися очі Адаму – він став бачити власну голизну, якої раніше не помічав.
Бог простив їм першу зраду і дав шанс повернутися до Себе, але, на жаль, люди ним не скористалися. З’ясування стосунків набуло традиційної нині сварки між подружжям у пошуку крайнього: «Чи не їв ти з дерева, що Я наказав тобі не їсти?”. Чоловік відповів: “Жінка, яку Ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв”. Тоді Господь Бог сказав до жінки: “Що ти це наробила?” Жінка відповіла: “Змій обманув мене, і я їла”» (Бут. 3:11–13).
Так і в нашому житті кожен гріх тягне за собою інший, і цей нерозривно, жорстко зв’язаний ланцюг поневолює людину. Адам і Єва були вигнані Богом із раю, тож, на жаль, весь рід людський і надалі ховається від очей Божих у кущах власних хитрощів та неправди. Адам прирік на страждання всіх людей. У болях жінка народжуватиме дітей; земля проклята через гріх людський, терня й осот буде родити вона, і лише титанічною працею здатна давати добрі плоди. Смерть увійшла до роду людського, і тіло людини стало смертним.
А тепер щодо яблука із райського саду. В Євангелії не називається конкретного сорту фрукт, а просто – «плід». Нині трактують його по-різному – одні бачать у ньому яблуко, інші персик, інжир, банан… Кожен регіон наближає тему плоду ближче до себе і підтверджує цим визнання власних гріхів. Людина, перебравши на себе властивості Творця, почала розбиратися не тільки в проявах добра і зла, а й давати їм оцінку і виносити вирок у певних ситуаціях. Ба більше, виконувати той вирок. А що ж Господь? Його функції завершено? Так думають багато грішників і тим ускладнюють життя на землі. Вони й надалі надкушують соковиті плоди і ніяк не можуть ними насититися. Подібно багатію, зі столу якого доїдав хлібні крихти Лазар, доїдаючи символічно надкушене яблуко.
Забороненим плодом нині стали предмети надмірної розкоші – яхти, літаки, палаци, загарбані землі. Чи потрібні людині у гаманці мільярди грошових одиниць, коли вона харчується лише тричі на день, одягнена в один костюм або сукню і спить в одному ліжку? Але надкусити величезного пирога, який належить усім, кожен багатій вважає звичною справою.
Образно-символічним підтвердженням гріховного процесу людства є сучасні комунікативні технології, що візуально позначені… надкушеним яблуком. Технологічний гігант, що має назву згаданого фрукта, відомий пристроями та програмним забезпеченням, завоював відданих шанувальників у всьому світі, які щодня використовують продукцію з логотипом відкушеного яблука. Експерти висунули теорію, що відкушене яблуко може бути відсиланням до біблійної історії Адама і Єви, символізуючи спокусу знання й відкриття. Інші фанати цієї фірми вважають, що логотип натякає на падіння яблука, яке надихнуло Ісаака Ньютона на відкриття гравітації.
Розробники логотипа не вважають за доцільне проливати світло на глибинну сутність рисунка і воліють відсторонитися від пояснення. Насправді ж висока технологічна комунікабельність сучасного світу причетна до незмірних гріхів на рівні злочинів. Завдяки оперативній і неправдивій інформації, яку отримують споживачі через доступні суб’єктивні мережі, світ перевертається з ніг на голову. Не так давно соціологи доводили суспільний феномен «десяти відсотків». Саме така цифра суспільної передової думки здатна була повести за собою весь електорат. Нині ж завдяки соцмережам цілком реально змінити суспільну думку навіть одному-єдиному індивідууму. Чи не підміну Господнього промислу спостерігаємо сьогодні? Як можна назвати таких «діячів», окрім як великими грішниками? А рупором неприкритої брехні, яка доступна кожному вухові та оку, є гаджети із логотипом надкушеного яблука…
…Блудний син повернувся до рідного батька лише тоді, коли зрозумів, що може загинути через голод у наймах. І батько був радий його поверненню. Не сумніваймось, що і наш Духовний Батько готовий знову прийняти нас до раю в Царстві Небеснім. Але з умовою нашого щирого каяття й неспоживання на землі гріховних, заборонених плодів із дерева пізнання добра і зла.
