Ми проходимо Великий піст. Є християни, які, пізнавши істину, раді йому. А є такі, які зітхають і не розуміють, «для чого так знущатися над своїм тілом»: обмеження в їжі, багато поклонів, багато покаянних молитов… А є такі християни, які ще нас і звинувачують: «Ваша церква повна заборон, обмежень, правил, традицій. Хіба Бог потребує поклоніння рук чи ніг людських?! Поклоняйтеся Йому “в Дусі й істині”»! Ну що ж, ми – православні християни, і все, що в нас є, – засновано на Слові Божому.
Почнемо з Прощеної неділі, спомину Адамового гріха. Зачиняються райські ворота іконостаса і на буденних богослужіннях рідко коли відчиняються, нагадуючи нам, що після падіння перших людей зачинилися за ними ворота раю: «І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя» (Буття 3:24).
І відбувається покаянний шлях Адама, щоб повернути собі рай, але це вже дається нелегко. Щоб зрозуміти, як повернути, потрібно дізнатися, як Едем був утрачений. Але почнемо з найперших слів Біблії: «На початку Бог створив Небо та землю» (Буття 1:1). Він створив світ невидимий (небо) і світ видимий (землю). Але у невидимому ангельському світі скоївся бунт, війна і падіння: «І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені» (Об.12:9). Тоді Бог творить безодню, пекло, місце для сатани й ангелів його (Об. 9:11).
«А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» (Бут. 1:2). Диявол знає, що безодня створена для нього і слуг його: Господь «тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Мф. 25:41). Розлютився диявол дуже, бо час короткий має: «Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об. 12:12).
Непокора перед Господом – свідомий вибір стати на сторону сатани і прямий шлях в безодню. Будь-яке створіння Бог створив вільним, і це вищий прояв любові, що не створив Собі запрограмованих роботів. Творіння саме вибирає: або вільний від зла, або вільний від любові. Адам був створений як ангели. Сатана, дихаючи люттю, бачить нове обмежене творіння і що йому дана влада панувати над усією землею та всім, що наповнює її. Саме цього він і хотів. Підступає до Єви і спокушає її: «Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло» (Бут. 3:5). Бо знав, що коли перші люди погодяться не послухатися Бога, будуть мати гріх у своєму тілі назавжди, аж поки тіло не помре. Але Господь прорік дияволові: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Бут. 3:15).
Хтось скаже: що значить – «будуть мати гріх у своєму тілі назавжди»? Покайся, прийми Господа як особистого Спасителя – і ти спасенний! А те і значить, що спасеться лише той, «хто витерпить все до кінця», поки живе. Апостол Павло зізнався, що далі грішить, хоч і не хоче цього: «чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю… Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Тож знаходжу Закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Рим. 7:15–24). Тому нам потрібно упокорювати своє тіло і цей рід насіння сатани постом і молитвою: «А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту» (Мр. 9:29).
Піст спроможний розірвати пута безбожності, ярма гріха і випустити розум на волю, щоб панував над тілом стриманістю і уподібнив ангелам: «Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожности, пута, ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?» (Iс. 58:6).
Памʼятає про темряву над безоднею? А потім: «і Дух Божий ширяв над поверхнею води»? Для початку, хто не родиться від води, хоч і младенець, а потім від Духа, не може народитися згори і ввійти в Царство Боже. Бо хрещення від води – це заповіт з Богом. А протягом життя цей заповіт допоможе звільнити нас від тіла гріховного постом і молитвою, Кровʼю Його у причасті й Тілом Його, Яке увійшло через завісу, тобто на небо, і дає нам доступ до раю, якщо з чистим серцем приступаємо, окропивши серця від сумління лукавого: «Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь. Закони мої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю! А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи. Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє, маємо й Великого Священника над домом Божим, то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!» (Євр. 10:16–22). «Бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!» (Рим. 6:7).
Хочеш бути вільним від цього роду гріха – умертви свої члени тіла. Стримуй себе під час посту від їжі, спокус: «Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних» (Кол. 3:5–6).
Як зміг ти в Адамі через непослух відкрити собі очі тілесні гріховні, так тепер через піст і молитву закрий їх, щоб у Дусі відкрилися знову очі духовні й зʼєднався одним духом із Господом. А милість Його і людинолюбство нехай у всьому цьому нам допоможуть. Амінь!
