Мучениці Пелагеї, дiви Тарсiйської (бл. 290). Священномученика Еразма, єпископа Формійського (303). Священномученика Альвіана, єпископа Анейського та учнiв його (304). Священномученика Сильвана, єпископа Газького, i з ним 40-ка мученикiв (311)...
Звернення Управління єпархії щодо лихослів’я
Останніми роками російська агресія проти України досягла апогею. Але не кожен задумується, що ця експансія тривала століттями. По-перше, неправомірне використання слова «Русь» у своїй назві, починаючи з правління Петра І й Катерини ІІ. Захоплення 1686 року двох православних митрополій, знищення Запорозької Січі, Емський указ і Валуєвський циркуляр про заборону української мови, Жовтневий переворот і сталінські репресії проти української інтелігенції, знову численні наступи на українську мову в радянську епоху, необов’язкове її вивчення у школах тощо. Недарма кажуть, щоби знищити націю – нищать її мову.
І ця експансія переросла в іншу методику. У мовлення українців просто вштовхнули ненормативну лексику, а безбожна і безлика радянська система, по суті, лише сприяла розповсюдженню лихослів’я. Нині ця пошесть настільки вкорінилася, що побутує, як норма, в мовленні ледь не кожного українця. І ніхто навіть не задумується, що лайка – це образа матері, свого роду, це, зрештою, його прокляття. Лаючись, людина проклинає свій рід, а потім дивується, звідки в неї проблеми.
Бо забувають істину зі Святого Письма: «Спочатку було слово, і слово було Бог». Великий дар мови, який відрізняє нас від тварин, дарував нам Господь, а ми цей дар втоптуємо, зневажаємо і проклинаємо. Отже, проклинаємо свого Бога. Тож побутування лайки в нашому мовленні – це ще одна невидима експансія на все українське разом із засиллям російської у всіх сферах. Бо прокльонна лайка проникла в українську саме від північного сусіда. Тому, захищаючи Україну від фізичного ворога, мусимо захистити себе від ментального, від духовного. І то абсолютна неправда, коли кажуть, що українська мова неблагодатна в Церкві, бо тією мовою люди лаються. Саме наша мова не знала й не знає лихослів’я. І гірко чути, коли людина в храмі славила Господа, а вийшовши, лається, прославляючи диявола.
Тому Волинська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату закликає 2016 рік вважати роком без лайки. Закликає позбуватися цієї поганої звички кожного свідомого українця. Особливо у великі свята, Різдво, на Василя, на Богоявлення. Бо лаючись, ще раз наголошуємо, ми допомагаємо путінському агресорові в боротьбі проти нас самих.