На Великдень у храмах освячується два різновиди хліба – артос і паски. Між ними є дещо спільне й дещо відмінне.Артос (від грец. άρτος – «хліб») являє собою циліндричну квасну хлібину, яка називається ще «просфорою всецілою». Зазвичай на верху цього виробу робиться рельєфне зображення Воскресіння Христового, а часом і хреста – знаку перемоги Спасителя над смертю і пеклом, із терновим вінцем угорі тощо.
Цей хліб освячується на великодній літургії, при цьому єпископ або священник читає спеціальну молитву та окроплює артос освяченою водою. Упродовж Світлого тижня артос стоїть у храмі перед образом Христа. У Світлу суботу його, теж з особливою молитвою, роздроблюють та роздають вірним.
У писемних пам’ятках артос і його богослужбове застосування вперше згадується у ХІІ ст. в Евергетидському типіконі – уставі монастиря Пресвятої Богородиці Евергетиди (Благодійниці), заснованому в 1048 р. поблизу Константинополя. Цей документ повідомляє, що у Світлий понеділок ігумен і братія по завершенні трапези промовляли слова «Благословен Бог, що насичує нас», після чого розпорядник підносив хліби зі словами «Христос воскрес!». Із часом це перейшло до храмового вжитку і набуло рис окремого богослужбового чину благословення такого хліба.
Церковна традиція пов’язує цей звичай із тим, що після Вознесіння Христового апостоли залишали під час прийому їжі частину хліба для свого Божественного Вчителя. А загалом символіка пасхального артоса пов’язана зі згадкою про подію Воскресіння Христового. Про це говорить і сама молитва на його освячення з такими словами: «Смиренно молимо Тебе, споглянь на хліб цей і благослови й освяти його; бо і ми, раби Твої, на честь, і славу, і на спомин славного Воскресіння Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, через яке відвічного рабства ворожого і від пекельних кайданів визволення, свободу й виведення одержали, перед Твоєю величністю нині, у цей всесвітлий, преславний і спасительний день Пасхи, приносимо його. А нас, що приносимо його й цілуємо та споживаємо, учасниками Твого небесного благословення сотвори і всяку хворість і недуги від нас Твоєю силою віджени, здоров’я всім подаючи».
Отож, артос не є звичайною великодньою стравою, та й випікається він за тим же рецептом, що й просфори. Значення цього хліба насамперед у тому, що він нагадує нам про Воскресіння Христове. Ну і, звісно, як будь-яка річ, яка освячується у храмі, він є святинею. Зокрема, існує благочестивий звичай зберігати артос упродовж року та вживати з благоговінням і вірою під час хвороби чи тяжких переживань, часто разом із богоявленською водою.
Про відповідне духовно-символічне значення артоса говорить і молитва, яку священник читає під час його роздроблення і роздачі вірним: «Господи Ісусе Христе, Боже наш, Хлібе ангельський, Хлібе Життя вічного, що з неба зійшов і наситив нас у пресвітлі ці дні духовною поживою Твоїх Божественних благодіянь заради спасенного Воскресіння Твого! Зглянься і нині, смиренно благаємо Тебе, на молитви й подяку нашу і, як благословив Ти п’ять хлібів у пустелі, так і тепер благослови хліб цей, щоб усі, хто споживатиме його, сподобилися від Тебе тілесного й духовного благословення і здоров’я, – благодаттю й милосердям Твого чоловіколюбства».
Перші слова цієї молитви є алюзією (натяком) на слова Спасителя: «Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам» (Ін. 6:51). А Тіло і Кров Ісуса Христа християнин має можливість споживати у євхаристії. Отож, споживання артоса, як і богоявленської води, не може заміняти найголовнішого – причастя святих Христових Таїн.
Що ж до традиції випікати великодню борошняну смакоту – паску, то вона сягає ще дохристиянського звичаю зустрічі весни. На це вказують елементи її символіки: прикрашання виліпленими з тіста квітками, шишками і пташками. Тут мимоволі згадується звичай випікання весняних «жайворонків». Разом із тим, церковний звичай застосування артоса суттєво вплинув і на характер випічки паски: вона має циліндричну форму й теж освячується у храмі за великоднім богослужінням, її прикрашають хрестиками.
