Упокоївся ієромонах Миколай (раніше – протоієрей Богдан Гринів) (оновлено)

Священнослужитель, який багато років служив у нашій єпархії, 12 квітня після важкої хвороби відійшов до Господа на 68-му році життя.

13 квітня, у Великий четвер, у луцькому храмі Воздвиження хреста Господнього душпастирі служили Божественну літургію, після якої відбувся чин похорону. Ввечері митрополит Луцький і Волинський Михаїл із духовенством собору Святої Трійці правили заупокійну літію. Опісля високопреосвященний виголосив скорботне слово. Ієромонах Миколай був покликаний проповідувати слово Боже. Його служіння проходило через Волинь. Протягом життя священник проявляв велику любов до Господа і своєї родини. І присвятив життя Богу, Який поклав йому на серце бути священником.

14 квітня, у Страсну п’ятницю, відслуживши літію, провели ченця на Львівщину, в с. Устя, де поховано його дружину.

Митрополит Михаїл, Управління єпархії висловлюють щирі співчуття родині новоспочилого та закликають духовенство й вірних піднести молитви за упокоєння його душі в оселях праведників.

Народився Богдан Гринів 17 жовтня 1955 року в с. Верин Миколаївського району Львівської області. У 1982 році закінчив Ленінградську духовну семінарію. У 1981-му рукоположений у сан диякона, наступного року – священника. В 1982–1992 роках служив у клірі Львівсько-Тернопільської єпархії. Із 1993 року – в Луцько-Волинській. У грудні 1992-го із благословіння тодішнього єпископа Спиридона (Бабського) призначений настоятелем Свято-Феодосіївського храму, що по вулиці Володимирській,1996 року став викладачем Волинської духовної семінарії (згодом академії). За роки пастирсько-педагогічної діяльності виховав сотні достойних священнослужителів української церкви.

У 2002 році з ініціативи отця Богдана в Луцьку відкрито Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир. Через багато літ на місці розстрілу в’язнів Луцької тюрми залунала молитва. І це було одним з головних досягнень священника, адже з того часу це святе місце належно пошановане.

У 2003 році о. Богдан здобув науковий ступінь доктора філософії у Вашингтонському університеті за фахом «Богослов’я». До грудня 2017-го був духівником луцького Свято-Василівського жіночого монастиря. У вересні 2019-го з благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла душпастир перейшов до кліру Полтавської єпархії і 16 вересня був призначений настоятелем релігійної громади Всіх святих м. Миргорода. У 2020 році призначений відповідальним за співпрацю із Синодальною комісією з питань канонізації святих Православної церкви України. Цього ж року став лауреатом єпархіальної премії Преподобного Паїсія (Величковського).

26 серпня 2022 року над протоієреєм Богданом Гринівим було здійснено монаший постриг і дано чернече ім’я Миколай –на честь святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця. За час служіння у Миргороді ієромонах Миколай згуртував паству, виховав з мирян декількох священників, розпочав будівництво собору, започаткував монастир, підготував матеріали до канонізації святого.

У 2006 році на ютуб-каналі вийшов фільм луцького журналіста Андрія Гнатюка «Символ віри». У ньому священник Богдан Гринів розповідав про упокоєння. Коли ж душпастиря не стало, медійник оприлюднив інтерв'ю з ним.

«Йому можна було подзвонити будь-коли, будь-коли можна було прийти, і він сам ніколи не відмовляв, коли потрібна була допомога… Багато речей міг розповісти доступною мовою, зрозуміти й не відвернутися, коли тобі важко, не дорікнути, а підказати, заспокоїти, освітлити путь». Церква і віра поєднувалися в ньому як два духовні подвиги, він жив цими подвигами і багато молився. З ним було цікаво й просто.

«Про монастир священник мріяв давно. Багато сил доклав, аби створити його на місці колишньої луцької тюрми, де НКВД-сти розстріляли тисячі українців за любов до України. Він мріяв, щоби над тими могилами постійно лунала молитва, щоби невинно убієнні мали духовну опіку. І мав намір себе повністю присвятити тій святині». 18 січня 2002 року там відбулося перше богослужіння. «Запалена ним лампада й досі палає у вже Свято-Архангельському Замковому монастирі».

У день кончини ченця митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк), який навчався у ВДС, із духовенством відслужили в Свято-Успенському соборі Полтави заупокійну утреню і літію по спочилому ієромонахові Миколаєві (Гриніву).