«На все воля Божа», «Як Бог дасть». Що ховається за цими фразами?

У цьому в передачі «Духовна абетка» на «12 каналі» допомагав розібратися настоятель луцької парафії Введення у храм Пресвятої Богородиці протоієрей Віктор Михалевич.

Священник пояснює: говорячи «на все воля Божа», часто людина уникає відповідальності, перекладаючи на Всевишнього те, що має зробити сама. «Мистецтво християнина – розрізнити, в чому воля Божа, як узгодити свою волю з Божою… Воля Божа – це найкраще, що задумане Творцем, але до цього треба дорости», – зазначає панотець.

Він також пояснив, чому буває так, що християнин ходить до храму на всі служби, а в житті – глибоко нещасний. «Сумніваюся, що така людина віруюча. Швидше вона “релігійна”, яка грає свою гру, навіть відвідуючи храм Божий, стоячи на молитві. Віруюча людина якимсь чином торкається Божої благодаті й починає жити зсередини назовні. Появляється Божий мир, благодать усередині… Людина, яка відвідує храм і нарікає, що нещасна, щось робить неправильно. Як казав апостол Яків, прохають лише на зле, на свою гординю... І чим більше дай, тим більше шкоди це зробить [такій] людині».

Священник пояснив, що таке християнська смиренність і терпеливість: «Терпеливість – це присутність Божа, благодать. Наскільки у мені є Бог, настільки у мені є здатності терпіти правильно, тобто спонукати до змін, з миром реагувати на обставини життя. А є людина незріла: наприклад, дружина терпить неправильну поведінку чоловіка, бо начебто Бог казав терпіти. Бог не казав терпіти. Оці “терпили” … Богові неугодні. Вони бояться змін, бояться ставити запитання: “Навіщо ти так поводишся зі мною, хто я для тебе?” У житті такої людини тільки сварки, нещастя, сльози. Християнська терпеливість – це плід Святого Духа, і його треба набути. Людина, наповнена Богом, вміє зробити крок назад, нічого не доказуючи», – запевняє о. Віктор.

Програма «Духовна абетка» – спільний проєкт «12 каналу» та єпархіальної телестудії «Собор». Ведуча Марія Вавринюк. Усі випуски можна переглянути за цим посиланням.