Тиждень 2-й після Пасхи
Мучениці Гликерiї, дiви, i з нею Лаодикiя, сторожа в’язничного (бл. 117). Перенесення мощей преподобномученика Макарiя, архімандрита Канiвського, ігумена Пiнського, переяславського чудотворця (1688)...
У скорботному слові душпастир зазначив, що колись під час війни у перші ряди війська ставали найсильніші витязі з найбільшими щитами. Це для того, щоб більше прийняти на себе ворожих стріл і списів та захистити тих, хто позаду. «І кожен такий воїн старався взяти на себе більше, аби тільки зберегти задні ряди, які повинні були далі захищати землю. Так само убієнний воїн Ігор, як і тисячі інших хлопців та дівчат на Сході, віддав своє єдине і неповторне життя за побратимів і нас із вами. Глибока йому за це шана, вдячність і вічна пам’ять!»
Шевчук Ігор Володимирович, 1976 року народження, лучанин, був призваний на військову службу за мобілізацією та зарахований до військової частини на посаду командира стрілецького відділення. Загинув 3 травня біля населеного пункту Миколаївка Бахмутського району на Донеччині.
Похоронили героя на Алеї почесних поховань міського кладовища, поблизу с. Гаразджа.