З нагоди торжества в церквах єпархії пройдуть урочисті Богослужіння; у дев’ятнадцяти парафіях – престольний празник.
Зокрема, луцький кафедральний Троїцький собор відзначатиме храмовий празник, літургія розпочнеться о 9.00. Наступного дня, в понеділок, у день Святого Духа, відправа теж о 9 год, вестиметься пряма трансляція на «12 каналі».
На п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього Православна церква відзначає Зішестя Святого Духа на апостолів. За земного життя Христос неодноразово розповідав Своїм ученикам, що після Його смерті Бог Отець пошле їм Духа-Утішителя, Духа істини.
Цю подію описано в Діяннях апостолів (2:1–11).Того дня у юдеїв (євреїв та неєвреїв, котрі розмовляли різними мовами) було велике свято – П’ятдесятниця, в пам’ять дарування Богом пророкові Мойсею Десяти заповідей. Усі апостоли перебували в одній світлиці у Єрусалимі. Була дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум із неба, ніби буря зірвалася й переповнила весь дім, і з’явилися необпікаючі вогненні язики, і спочили по одному на кожному з учнів. Усі вони сповнилися Духа Святого, вийшли до народу і стали славити воскреслого Христа їхніми рідними мовами, яких раніше не знали.
Так Дух, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів і дав їм здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам, усьому світові. Вигляд вогню означає, що Святий Дух має силу спалювати гріхи, очищати, освячувати й зігрівати душі.
Проповідь подіяла так, що того дня увірували в Христа близько трьох тисяч чоловік. Таким чином почала будуватися на землі Церква Христова.
Перший день празника називається днем Святої Трійці, а другий – днем Святого Духа (третього дня цього торжества нема!). Це означає, що в усій повноті перед людьми явилася Пресвята Трійця – Єдиний Бог у Трьох Проявах, Трьох Іпостасях. Бог Отець (перша Іпостась Трійці) діяв у всій повноті ще в часи Старого Заповіту. В Новому навчав і проповідував Син Божий (друга Іпостась). А від дня П’ятдесятниці до наших днів особливим чином діє Святий Дух (третя Іпостась). Але осягнути людським розумом, що таке Трійця, уповні неможливо.
Усі православні цього дня промовляють молитву до Святого Духа: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші».
Від Великодня до Трійці віруючі не звершують земних поклонів. І тільки цього дня відразу після літургії служиться вечірня із колінопреклонними молитвами на призивання Святого Духа.
Православні християни цими днями прикрашають оселі та храми маєм, або ж клечанням, – зеленими гілочками, квітами, а також зіллям, тож називають їх також Зеленими святами. Звичай цей – від старозавітної Церкви, коли на П’ятдесятницю житла й синагоги прикрашали зеленню в пам’ять про те, як при Синайській горі все цвіло і зеленіло, коли Мойсей отримував скрижалі Закону (Десять заповідей). Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, за звичаєм, також була прикрашена віттям дерев і квітками. На Русі цей звичай збігся з дохристиянським святом Семик, теж із клечанням. А ще квітучі гілки нагадують нам, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами чеснот.
За тиждень після Трійці, 12 червня, розпочинається Петрів піст (Петрівка). Він триватиме за новоюліанським календарем до 28 червня, за юліанським (старим) – до 11 липня.
Храмові свята відзначатимуть також громади:
Святої Трійці – в Берестечку, Маневичах, селах Городище (Городищенської СГ), Липини, Лучиці Луцького районного, Тростянець, Сильне Ківерецького, Вербки, Старий Мосир, Уховецьк Ковельського, Лобачівка, Мислин Горохівського, Сокіл Рожищанського, Матейки, Велика Осниця Маневицького деканатів;
Святого Духа – в селах Колодниця Ковельського, Рудка-Козинська Рожищанського; скит чоловічого монастиря Святителя Миколая Чудотворця в с. Жидичин Ківерецького благочинь.
5 червня річниці заснування відзначають такі парафії: 20-ліття – Різдва Пророка, Предтечі і Хрестителя Йоана в Ковелі; 15-ліття – Вознесіння Господнього в с. Оздів Луцького районного благочиння.
Усі події 4 червня за єпархіальним календарем – ось тут.
