Як правильно молитися і чи можна клястися

Про це розповідає священник Дмитро Черенюк, клірик храму Холмської ікони Божої Матері, у програмі «Церква і релігія» на телеканалі «Конкурент TV».

Не бажаючи відвідувати храм Божий, багато людей знаходять різноманітні виправдання, тим часом Бог, мовляв, – у душі. «Богодушество», каже панотець, зумовлене духовним розслабленням. Це лінь ходити до храму, брати участь у церковних таїнствах, лінь молитися, читати Священне Писання. Мовляв, «я вірю в душі», значить так нормально.

«У принципі, це наполовину правдиве твердження. Адже віра в Бога розпочинається всередині тебе. Але прояви віри повинні обов’язково виявлятися назовні. У нас є зовнішні ознаки життя – дихання, пульс, рефлекси. Так само віра повинна відображатися, бути видимою, щоб розуміти, що вона не є мертвою. Адже віра без діла – мертва», – пояснює душпастир.

Отже, розповідає він, церква пропонує все те, що слід робити християнину: відвідувати храм, молитися, сповідатися, причащатися, постити. У заповідях Божих сказано: шість днів працюй, а сьомий віддай Господеві Богу твоєму.

Як молитися правильно, чи можна це робити лежачи, у транспорті чи будь-як інакше – одне з найпоширеніших запитань до священнослужителів. Немає методички, як правильно молитися, скільки часу приділити цьому, в що бути при тім одягненому. Ніхто не вправі говорити, що людина молиться неправильно.

Насамперед, каже душпастир, треба усвідомити, що молитва – це спілкування з Богом, а Він – добрий, люблячий Друг, Якому можна доручити всі свої сокровенні питання. Така дружба зі Спасителем унікальна для кожного, і в кожного свої взаємини зі Всевишнім. Але молитва – це не список бажань. «Варто розуміти: окрім того, що просимо, ми повинні ще й славити Бога у молитвах, дякувати Йому і каятися у своїх гріхах… І не важлива локація, положення тіла, а головне – саме сприйняття молитви. Якщо людині комфортно спілкуватися з Господом, то це можна робити будь-де – на роботі, в транспорті, врешті-решт, і лежачи. Але якщо ви розумієте, що така молитва не є досить великим виявом поваги до Бога, потрібно щось змінити. Ніхто не дасть конкретної відповіді, окрім вас самих».

Щодо того, чи можна клястися, священнослужитель зазначає: тема досить актуальна, бо клянуться мамою, іншими близькими людьми, Президент складає присягу на Євангелії на вірність народові. Так само є присяга в суді та інші. Це бере початок зі Старого Завіту. «Тоді було прийнято клястися навіть Богом. Це було нормально. Але з приходом Нового Завіту це нівелюється. І Господь каже, що не потрібно клястися Богом. Основним свідком людської правди має бути совість – внутрішній Голос Бога», – пояснює священнослужитель. Ісус сказав: «Ще ви чули, що було стародавнім наказано: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом. А Я вам кажу не клястися зовсім...». Христос також каже: «не клянися небом, бо воно Божий престол, ні землею – бо вона підніжжя для ніг Його, не клянися Єрусалимом – бо це місто Царя Великого. Ні головою твоєю не клянись, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним. Але нехай буде ваше слово так – так, ні – ні, а що зверх цього – від лукавого». Тобто клястися не можна тому, що людина не є господарем того всього, чим вона клянеться: небом, землею, життям своїм чи когось іншого. Господар усьому – Господь Бог.

«Ісус пропонує нам говорити прямо, не виправдовуватися, не підкріплювати свої слова жодними клятвами. І щоб ствердити – нам достатньо сказати “так”. Щоб заперечити – “ні”. Що інше – те від лукавого. А диявол тішиться цим. Він хоче збурити людей, залякує їх. І щоб доказати якось свою правоту, людина викручується, відбріхується, ставить на вагу свою репутацію. Господь – Він абсолютна протилежність і дає вільний вибір: вірити людині чи ні, говорити правду чи ні. Якщо ти чесний – тобі повірять. А хочеш довести свою правоту – здійсни це якимось іншим способом, але не клятвою», – підсумовує панотець.

«Церква і релігія» – спільний проєкт каналу «Конкурент TV» і єпархіальної телестудії «Собор». Повністю цю та інші передачі можна переглянути ось тут.