Тиждень 2-й після Пасхи
Мучениці Гликерiї, дiви, i з нею Лаодикiя, сторожа в’язничного (бл. 117). Перенесення мощей преподобномученика Макарiя, архімандрита Канiвського, ігумена Пiнського, переяславського чудотворця (1688)...
У скорботному слові високопреосвященний зазначив, що цей захисник віддав своє життя за незалежність України. Тож маємо ним гордитися, бо він показав приклад справжнього чоловіка – мав ревність до Батьківщини, родини, праці. Будемо молити Господа, щоб Усевишній оселив його серед праведників, і щоб ця ревність справжнього чоловіка перейшла на нас. «Справжня чеснота християнина – це ревність до віри, життя, до правди. Захисник прагнув жити, складав плани на майбутнє». Тож «його подвиг хай буде прикладом для усіх депутатів і не треба ховатися за недоторканність: кличе Вітчизна – іди і захищай», – наголосив керуючий єпархією.
У заупокійній відправі зокрема взяли участь декан собору протоієрей Микола Нецькар, інше духовенство.
Слабенко Сергій Іванович народився 28 серпня 1965 року в Луцьку. Закінчив вище військово-авіаційне училище. У 2002–2006 рр. – Народний депутат України 4-го скликання, голова підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи. У 2006–2009 рр. працював заступником голови Атестаційної палати Волинської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У 2015–2020 рр. – депутат Волинської обласної ради. Призваний на військову службу за мобілізацією на посаду начальника відділення поточних бойових дій командного пункту штабу.
Загинув підполковник 30 липня під час виконання завдання біля м. Оріхів Запорізької обл. Місцем останнього спочину Сергія Слабенка стала Алея почесних поховань міського цвинтаря поблизу с. Гаразджа.