Про це розповідає протоієрей Ігор Янчук у програмі «Церква і релігія» на телеканалі «Конкурент TV».Таїнством Сповіді Господь через священника допомагає людині зрозуміти, як вона сама собі завдала ран. Панотець пояснює, які є дві, так би мовити, крайності у сповіді.
Перша – це коли людина говорить багато зайвого, не по суті. А треба конкретно називати гріхи. Не можна виправдовуватися на сповіді, зауважує душпастир. Важливо, щоб людина говорила тільки про себе, не називаючи чужих імен, з ким грішила. Також не слід вести розмови на богословські й мирські теми, бо це відволікає від покаяння. І пораду, яку дає священник, треба виконувати.
Ще одна крайність під час сповіді – це затаювання гріхів: людина говорить про все на світі, а своє серце перед Богом не відкриває. У чині Сповіді є молитва зі словами: «…а якщо затаїв би від мене, подвійний гріх матимеш». Отже, подумайте, закликає панотець, бо ми приходимо до духовного лікаря, і треба не утаємничувати свої гріхи, а вийти вилікуваними. Господь, побачивши наміри нашого серця, прощає нам.
Важливо після сповіді вірити, що Господь простив гріхи. Бо якщо вийти з храму і далі обтяжувати себе гріхом, то це ображає Бога. Водночас, покаявшись, не слід забувати про свій гріх. Тому що сам спогад про нього породжує у нас дуже хороше відчуття смирення – смирення до хорошого, чистого, благочестивого християнського життя.
Коли ввечері читаємо молитви, то серед них є про щоденне сповідання гріхів. От це дуже важливо, каже протоієрей і наводить приклад зі свого життя: «Колись запитав у свого духівника: якщо втомлений, які молитви важливо прочитати перед сном? Той відповів: найважливіша – це сповідання своїх гріхів, бо ми напряму каємося Богу, і не потрібно чекати, коли підемо до сповіді, якщо вчинили гріх».
Сповідатися онлайн не можна. Але завдяки інтернету, телефону ми можемо зі священником проводити духовну бесіду і підготувати себе до сповіді.
Як часто можна сповідатися? Хтось це робить раз на рік, раз на місяць, раз на тиждень, а хтось і щодня. Заборони немає жодної, але чим частіше, тим краще. Все залежить від рівня духовної досконалості людської душі. І коли приймаємо в себе Христа, «то в чистому не може бути нечистого». Важливо розуміти, що Господь очищає нас не без нас самих. Він вийде нам назустріч і скаже: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм».
Надіймось на Боже милосердя і не забуваймо про храм Божий, бо кому Церква – не мати, то й Бог – не батько. Несімо разом із нашим Господом Його хрест, тому що Його хрест – померти для гріха, а жити для Бога. І помирати з Богом, і воскресати з Ним – це і є ціль нашого життя, пояснив панотець.
Програма «Церква і релігія» – спільний проєкт каналу «Конкурент TV» та єпархіальної телестудії «Собор». Повністю випуск можна подивитися ось тут.
