Спомин Таємної вечері
Святителя Афанасiя Великого, архієпископа Олександрiйського (373). Перенесення мощей благовірних князiв страстотерпців Бориса i Глiба, у Хрещеннi Романа i Давида...
Тема забобонів та марновірства сьогодні досить актуальна. Породжує цю проблему наше небажання пізнати Істину. Православна Церква дуже негативно ставиться до них, бо це гріх.
Як пояснював отець Михайло, забобони бувають світські та «церковні». Світські між собою різняться географічно, професійно, психологічно. Людина вірить у якісь прикмети, знаки, сни, а натомість відкидає Бога. Така віра – суєтна. Забобони – це стіна між людиною і Богом. Ми як православні християни повинні частіше сповідатись та причащатись. Так таїнством Сповіді очищаємось від духовних немочей, а таїнство Єлеопомазання оздоровлює тілесні недуги й забуті гріхи.
Отже, для нашого спасіння потрібно себе присвячувати виконанню Божих Заповідей. Тому не предметів, чисел або днів слід боятися християнинові, а лише гріха.
На превеликий жаль, велике місце також займають релігійні забобони. Наприклад, дехто носить на могилу їжу. В пам’ять про померлого краще принести до церкви хліб та поставити свічку, подати записку за молитовний спомин.
Людина дуже часто приймає за віру те, що їй сказали інші, або те, у що сама вона прагне вірити. Саме так з’являються забобони.
Якщо ми вже пізнали правдивого Бога і вважаємо Його нашою допомогою, порятунком і захисником, то чому й надалі звертаємось за допомогою до різних творінь? Краще підійти до священика і розпитати про те, що нас цікавить чи непокоїть.
Такі духовні бесіди о. Михайло проводить за необхідністю та про ці й інші події повідомляє на парафіяльному сайті, що діє за адресою cerkva-strumivka.org.