Священномученика Василія, єпископа Амасійського (бл. 322). Праведної Глафiри, дiви (322). Преподобного Йоаникiя Дiвиченського (ХІІІ, Серб.)...
Ікона «Апостол Йоан»
Образ написано в XVIII ст. Волинь. Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера. Експонується у Музеї волинської ікони.
Апостола Йоана Богослова (21 травня, 9 жовтня) поряд з іншими авторами Євангелій, що увійшли до Нового Заповіту, здавна шанували у християнському світі. Йому присвячують храми, його зображення можна побачити у монументальних розписах, на іконах, а найчастіше у книжкових мініатюрах. Євангелісти мають особливу іконографію, як загальну для всіх, так і окрему. Що стосується Йоана Богослова, відомі і традиційні поясні та ростові його зображення, і зображення сидячим на тлі печери острова Патмос, де він жив і диктував Прохору текст Об’явлення. Найраніші зображення Йоана дійшли до нашого часу з V–VI cт. У фресках Архієпископської капели у Равенні (494–519), базиліки у Паренцо в Істрії (535–543), мозаїках монастиря Св. Катерини на Синаї (між 548 і 565) Йоан – молодий і безбородий як апостол. Пізніше з’являються його зображення як автора Євангелія – сивого старця.
На волинській іконі апостола Йоана бачимо молодим, сповненим сил, досить миловидним, із довгим хвилястим волоссям, без бороди. Найімовірніше, образ був храмовим і призначався для намісного ряду іконостасу.
За західноєвропейською традицією, у нижній частині ікони зображено сцени смерті Йоана (помер в Ефесі у віці 113 років) та мучеництва в котлі з киплячою олією під час гоніння на християн.
Чаша і змія – відомі атрибути Йоана – розповідають про те, як жрець храму Діани в Ефесі дав йому випити чашу з отрутою, щоб випробувати силу віри. Двоє засуджених уже випили чашу і померли. Йоан, перехрестивши чашу, випив і не тільки залишився живим, але й воскресив померлих. Із середньовіччя чаша символізує християнську віру, а змія – сатану.
Орел – птах, який літає вище, уособлює Йоана. Його видіння Бога було найбільш безпосереднім і відрізнялося від інших.
Велична постать євангеліста відповідає традиціям бароко – з насиченими фарбами, соковитим моделюванням, світський характер трактування поєднаний із сакральним. Ікона відзначена живістю, натуральністю образу, в якому відчутний вплив портрету. Портретність в іконах XVIII ст. – це індивідуалізація зображення ликів у плані їх «заземлення», «олюднення», а не передачі індивідуальних рис конкретної особи. У написанні одягу автор використовує традиційні волинські кольори: зелений трав’яний та теплий вохристий. Урочистість образу підкреслює сріблене тло, різьблене пагонами аканта, – улюблений мотив декору царських врат, вівтарів, виносних ікон на Волині у XVIII ст.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса